• Освітній простір у Житомирській УВП № 8: навчання як шлях до ресоціалізації.

    Освітній простір у Житомирській УВП № 8: як модель «рівний рівному» працює на ресоціалізацію

    Чому ця історія важлива Про ресоціалізацію засуджених в Україні часто говорять загальними фразами. Значно рідше показують живі моделі, які вже працюють у місцях несвободи. Освітній простір у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8» належить саме до таких кейсів. Це не разова ініціатива “для звіту” і не зовнішній проєкт, який зайшов на кілька місяців. Це простір, створений за ініціативи самих засуджених до довічного позбавлення волі, за сприяння керівництва установи, за участю громадськості та бізнесу. Для правозахисної спільноти цей кейс важливий з однієї простої причини: він показує, що людина в місці несвободи не перестає бути суб’єктом навчання, відповідальності, взаємодопомоги і суспільної користі. А для держави це ще й практичне питання…

  • Плановий візит до сектору для засуджених до довічного позбавлення волі

    Візит до Бердичівської ВК №70

    Яна Баранова, президент ГО «Союз Золотий Вік України», у ролі помічника народного депутата, здійснила плановий моніторинговий візит до Бердичівської виправної колонії №70. Мета — перевірити умови тримання, поспілкуватися із засудженими та адміністрацією і оглянути новий сектор для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Що побачили Чому це важливо  Питання умов тримання тісно пов’язане з темою «право на надію». Після рішень КСУ (16.09.2021) і змін до закону (№2690‑IX від 06.11.2022) з’явився механізм заміни довічного на строк від 15 до 20 років за ст. 82 КК. Повноцінний запуск механізму відбувся 03.03.2023; ЄСПЛ у справі «Медвідь проти України» (10.10.2024) визнав, що система створює реалістичну перспективу перегляду покарання. Водночас питання відповідності цієї моделі вимогам…

  • Стаття про те, чому неналежні умови тримання є не побутовою проблемою, а питанням прав людини, судового захисту та відповідальності держави.

    Людська гідність не скасовується вироком

    Коли засуджені звертаються до українських судів через неналежні умови тримання, це не “спроба привілеїв” і не формальна скарга на побут. Це наслідок багаторічної проблеми, яку вже визнав Європейський суд з прав людини: йдеться про умови, що можуть становити нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження у розумінні статті 3 Конвенції. Саме так ЄСПЛ оцінював українські справи щодо переповненості камер, браку світла, вентиляції, санітарії, ізоляції та відсутності ефективного внутрішнього засобу захисту. Що стало передумовою Ключовою стала справа Sukachov v. Ukraine. Рішення у ній ЄСПЛ ухвалив 30 січня 2020 року, а статус остаточного воно набуло 30 травня 2020 року. Суд прямо вказав, що проблема неналежних умов тримання в Україні має структурний і…

  • Пакет листів до міжнародних партнерів із пропозиціями реформ у виборчій системі, судочинстві та антикорупційній політиці.

    Чому ми звертаємося до європейських інституцій: про 12 листів, 3 книги і одну велику розмову про майбутнє України

    Яна БарановаПрезидент ГО «Союз “Золотий Вік України”» Іноді зміни починаються не з великої трибуни.Вони починаються з листа. Саме тому ми підготували документ «Листи» — серію офіційних звернень до європейських, міжнародних та українських інституцій, які мають реальний вплив на підтримку реформ, боротьбу з корупцією, розвиток верховенства права і демократичних інституцій в Україні. У вступі до документа ми пояснюємо його логіку: наша трилогія книг — це системне бачення майбутнього України, і її отримання ключовими європейськими структурами може стати поштовхом до реальних змін. Також у документі наведено перелік інституцій, їхні контакти і пояснення, чому саме вони є нашою цільовою аудиторією. Чому саме листи Ми хочемо говорити адресно.З тими, хто може читати, оцінювати, заперечувати,…

  • Суд, який ми втратили: чому українці не довіряють правосуддю і що з цим робити

    Суд, який ми втратили: чому українці не довіряють правосуддю і що з цим робити

    Українська судова система пережила десятки реформ, але довіра до неї залишається критично низькою. Чи можуть нові технології — зокрема штучний інтелект — допомогти зробити правосуддя більш передбачуваним, прозорим і менш залежним від людського фактору? Передмова: Чому ми говоримо про ШІ в українських судах саме зараз Ми хочемо познайомити вас із концепцією, яка може змінити українське правосуддя радикальніше, ніж усі попередні реформи. Йдеться про впровадження штучного інтелекту в систему ухвалення судових рішень — не як заміну судді, а як інструмент, який допомагає людині бути чеснішою, послідовнішою і менш вразливою до тиску. Це не фантазія і не футуризм. Подібні моделі вже працюють у світі: Міжнародні стандарти також рухаються в цьому напрямку. Тому…

  • Звичайна виборча дільниця, бюлетень і людина перед рішенням — але поряд відкритий ноутбук із аналітикою. Демократія в епоху перевірки фактів і цифрової відповідальності.

    Технократична республіка: як ШІ може «вивести вибори з лотереї» — і що в цьому небезпечного

    Сучасні вибори дедалі більше нагадують змагання образів, а не перевірку компетентності. Виборець бачить кампанію, слоган, рекламу — але рідко має інструмент оцінити здатність кандидата діяти в кризі. Ми звикли вважати це нормою. Але чи має суспільство право на інший стандарт відбору влади? Саме це питання стало відправною точкою для книги «Технократична республіка: Концепція кваліфікаційних виборів в Україні», створеної у співавторстві інженера, правозахисниці та соціального дослідника. Це спроба поєднати технологічний підхід із гарантіями прав людини. Бо йдеться не лише про інновацію. Йдеться про якість демократії. Синопсис книги «Технократична республіка: Як ШІ рятує вибори» Що, якщо проблема демократії — не в людях, а в механізмі їх відбору? Книга починається з тривожного спостереження:…

  • Коли “розширення можливостей” звужує права: критичний погляд на проєкт змін до Правил внутрішнього розпорядку УВП і СІЗО

    Міністерство юстиції України запропонувало громадськості долучитися до обговорення проєкту наказу щодо внесення змін до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та слідчих ізоляторів. Формально — це відкритий і правильний крок. По суті — документ, який потребує уважного, критичного аналізу. Задекларована мета проєкту — удосконалення умов тримання, приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів та чинного законодавства. Проте аналіз запропонованих змін свідчить: за формулюваннями про «уточнення» і «розширення переліків» приховується неоднозначна конструкція, яка фактично звужує вже існуючі права засуджених та їхніх родин, особливо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Ця стаття — спроба пояснити, де саме виникає проблема. Що саме змінюється: формально Проєкт наказу пропонує: У пояснювальній записці ці зміни подаються…

  • Гуманізація, закріплена нормою: аналіз змін до правил утримання в місцях несвободи

    Від контролю до гідності: що змінює новий наказ Мін’юсту для пенітенціарної системи України

    Наказом Міністерства юстиції України № 3441/5 від 10 грудня 2025 року затверджено зміни до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та слідчих ізоляторів. Цей документ є спробою системної гуманізації пенітенціарної сфери — не декларативної, а нормативно закріпленої. Його суть полягає в тому, щоб наблизити умови тримання осіб у місцях несвободи до європейських стандартів прав людини, зменшити надмірну репресивність режиму та чітко розмежувати повноваження адміністрації, медичних служб і права ув’язнених та засуджених. Фактично йдеться про перехід від застарілої логіки «контроль понад усе» до моделі, де людська гідність, медична автономія та право на приватність визнаються не винятком, а нормою. Що саме змінює цей документ: по суті 1. Медична допомога: системна реформа Найбільший…

  • Там, де людяність проходить крізь будь‑які бар’єри.

    Різдво, яке повертає гідність: чому з жіночого відділення довічного ув’язнення в УВП №34 зняли камери — і чому це має стати нормою для всієї системи

    Є місця, де Різдво звучить інакше. Де тиша коридорів змішується із запахом домашньої випічки (майстриня — Лілія Чижик), а святкові прикраси — з важкістю довічних вироків. Саме в такому місці — у жіночому відділенні довічного ув’язнення Державної установи «Кам’янська виправна колонія №34» — ми зустріли це свято разом із жінками, які відбувають найсуворіше покарання. Україна залишається єдиною країною в Європі, де для жінок досі передбачене довічне позбавлення волі як вид покарання — і це додає ще більшої ваги кожній розмові про умови їх утримання. Ми, я, президентка ГО «ЗОВУ» Яна Баранова, разом із різдвяними гостями — представниками Християнська Місія «НАРОДИ», її керівником Володимиром Іщенком та волонтером Артемом Рябовим, приїхали сюди…

  • Довічне ув’язнення і людська стійкість: про стрес, адаптацію та можливості підтримки

    Довічне ув’язнення і людська стійкість: про стрес, адаптацію та можливості підтримки

    Адаптація наукового дослідження Олени Овчаренко для правозахисної публікаціїОсвітній простір №8 Наприкінці статті — повний текст оригінального дослідження.Якщо вам цікаво глибше зрозуміти, як вимірюють стрес, адаптацію й життєстійкість серед довічно ув’язнених — варто прочитати. Там не просто цифри: це досвід тих, хто виживає в умовах, які суспільство зазвичай не хоче бачити. Вступ — коротке занурення Коли чуєш «довічне ув’язнення», подумки виникають строгі формулювання вироку й крижаний вирок системи. Але за цими термінами живуть люди з різними звичками, зі страхами і надіями. Дослідження Олени Овчаренко — це не суха статистика: це погляд на те, як тривала ізоляція, відсутність перспектив і втрата соціальної опори створюють щоденну реальність, у якій хронічний стрес стає нормою.…