Чому ми звертаємося до європейських інституцій: про 12 листів, 3 книги і одну велику розмову про майбутнє України
Яна Баранова
Президент ГО «Союз “Золотий Вік України”»
Іноді зміни починаються не з великої трибуни.
Вони починаються з листа.
Саме тому ми підготували документ «Листи» — серію офіційних звернень до європейських, міжнародних та українських інституцій, які мають реальний вплив на підтримку реформ, боротьбу з корупцією, розвиток верховенства права і демократичних інституцій в Україні. У вступі до документа ми пояснюємо його логіку: наша трилогія книг — це системне бачення майбутнього України, і її отримання ключовими європейськими структурами може стати поштовхом до реальних змін. Також у документі наведено перелік інституцій, їхні контакти і пояснення, чому саме вони є нашою цільовою аудиторією.
Чому саме листи
Ми хочемо говорити адресно.
З тими, хто може читати, оцінювати, заперечувати, підтримувати, ставити питання і — головне — діяти.
Форма листів у цьому випадку не просто зручна. Вона чесна.
Коли ти звертаєшся до конкретної інституції, ти мусиш дуже чітко відповісти собі на кілька питань:
- чому саме цей адресат;
- чому саме зараз;
- у чому практична цінність твоєї роботи;
- і чого саме ти просиш — уваги, партнерства, фінансування чи включення у професійну дискусію.
Саме так і побудований цей документ.
Хто стоїть за цими листами
Ці листи ми публікуємо відкрито, щоб розмова про реформи була доступною не лише експертам, а й суспільству. Я, Яна Баранова, психологиня та правозахисниця, президент ГО «Союз “Золотий Вік України”», працюю над проєктами на перетині прав людини, соціальної підтримки та громадських ініціатив. Співавторами цієї роботи є Геннадій Буряк і Георгій Йовдій — дослідники, які відбувають довічне позбавлення волі та водночас беруть участь в освітніх і дослідницьких програмах.
Про що цей пакет листів
По суті, це адвокаційний документ.
Його завдання — представити міжнародним партнерам нашу трилогію книг як цілісну концепцію реформування України із застосуванням штучного інтелекту.
Йдеться про три напрями:
- виборчий процес;
- судову систему;
- боротьбу з корупцією.
У першому ж листі, адресованому EU Anti-Corruption Initiative, ми прямо описуємо зміст трилогії:
«Технократична республіка: Як штучний інтелект рятує вибори»,
«Суддя під наглядом: Як штучний інтелект переможе корупцію в судах»,
«Знищити неможливо: Як штучний інтелект переможе корупцію в Україні». Там же зазначено, що кожна книга містить не лише концептуальні пропозиції, а й математичні моделі, які, на думку авторів, доводять неможливість досягнення справедливого правосуддя та подолання корупції без системного впровадження ШІ-технологій.
Тобто ми говоримо не про окремі ідеї, а про комплексну рамку реформ.
Кому адресовані ці листи
У документі зібрано 12 листів — українською та англійською мовами. Перед ними подано перелік інституцій, які, на нашу думку, безпосередньо опікуються реформами в Україні або можуть вплинути на експертне та політичне обговорення наших напрацювань. Серед них: EUACI, Комітет у закордонних справах Європарламенту, EEAS, Ukraine Donor Platform, Представництво ЄС в Україні, OECD, EPPO, UNODC, Transparency International Ukraine, Агенція законодавчих ініціатив та інші.
Це дуже різні адресати.
Але їх об’єднує одне: всі вони працюють у полі реформ, права, підзвітності та міжнародної співпраці.
Чому адресати різні
Бо і сама тема багаторівнева.
Якщо ми говоримо про антикорупційну реформу, це одна мова — і тут природним адресатом є, наприклад, EUACI або Transparency International Ukraine.
Якщо ми говоримо про відповідність України європейським стандартам, це вже інша рамка — тому з’являються листи до AFET, до Міхаеля Галера, до делегації у форматі Україна–ЄС.
Якщо йдеться про донорську підтримку і можливість перетворити концепції на дорожню карту впровадження, ми звертаємося до Ukraine Donor Platform або до Представництва ЄС в Україні.
А якщо в центрі — правова архітектура, кримінальна юстиція та міжнародні антикорупційні стандарти, логічними адресатами стають OECD, EPPO, UNODC.
У цьому і полягає сенс документа:
не просто сказати “у нас є ідеї”, а показати, кому саме і чому вони можуть бути важливі.
Що саме ми просимо
У більшості листів повторюються три основні напрями підтримки.
Перший — подальші дослідження.
Ми говоримо про необхідність розробки детальних технічних завдань для впровадження описаних у книгах ШІ-систем у державне управління, судову систему та антикорупційні органи. Це сформульовано вже у листі до EUACI, і ця ж логіка повторюється в наступних зверненнях.
Другий — переклад і поширення матеріалів.
У документі окремо рекомендовано перекласти всі три книги англійською мовою, щоб зробити їх доступними для всіх 12 адресатів, створити можливість ширшого розповсюдження в європейських інституціях і відповідати стандартам міжнародної комунікації у сфері реформ та антикорупційної політики.
Третій — адвокація і впровадження.
Ми пропонуємо не лише надсилати книги, а й проводити презентації, круглі столи, експертні зустрічі, слухання, обговорення дорожньої карти реформ. Тобто переводити текст у публічну професійну розмову.
Чому для нас це важливо
Тому що в Україні дуже багато сильних ідей залишаються в межах вузького кола авторів, активістів або локальних ініціатив.
Ми не хочемо цього сценарію.
Ми хочемо, щоб наші напрацювання були прочитані там, де обговорюється майбутнє українських реформ.
Щоб з ними сперечалися.
Щоб їх критикували.
Щоб їх перевіряли на міцність.
Щоб вони ставали частиною серйозної розмови.
І якщо в результаті хоча б частина цих ідей допоможе посилити антикорупційні інституції, змінити логіку судової системи або по-новому подивитися на цифрову трансформацію держави — значить, ця робота вже була потрібною.
Чому ми робимо це відкрито
Тому що реформи народжуються там, де є публічність, аргументація і готовність до діалогу.
Тому ми не ховаємо ці листи як “внутрішній документ”.
Ми виносимо їх у публічний простір.
Щоб було видно не лише результат, а й сам процес:
як ми обираємо адресатів, як формулюємо позицію, як пояснюємо цінність нашої роботи, як намагаємося достукатися до тих, хто ухвалює рішення або впливає на них.
Запрошення до розмови
Документ «Листи» — це не фінальна крапка.
Це початок розмови.
Ми запрошуємо вас прочитати його як приклад адвокаційної роботи, як карту можливих міжнародних контактів і як спосіб побачити, яким чином громадська організація може просувати свої ідеї в європейському полі.
Нижче ми публікуємо цей документ в оригіналі.
Прочитайте його.
Подумайте, з чим ви погоджуєтесь, а з чим — ні.
Долучайтеся до дискусії.
А якщо ви вважаєте, що такі ідеї мають право бути почутими, — поширюйте наші матеріали.
Ще більше — використовуйте їх самі.
Надсилайте ці листи до інституцій, організацій, аналітичних центрів, університетів. Діліться ними з колегами, журналістами, експертами, людьми, які працюють у сфері реформ, права, технологій.
Ідеї починають працювати лише тоді, коли вони виходять за межі одного тексту або однієї організації. Так формується порядок денний.
Не зверху — а через поширення, дискусію, аргументи і наполегливу адвокацію.
Якщо про ідею говорить одна людина — її можуть не почути.
Якщо про неї говорять десятки — її починають помічати.
Коли ж про неї говорять сотні людей у різних країнах і професійних середовищах — вона стає частиною публічної політики.
Тому ми публікуємо ці листи відкрито.
Щоб кожен, хто поділяє ці підходи, міг стати співучасником цієї розмови.
Поширюйте.
Обговорюйте.
Надсилайте.
Ставте питання.
Так громадянське суспільство може впливати на рішення і формувати власний порядок денний — замість того, щоб лише реагувати на чужий.
