-
Ціна «легких» грошей: чому підлітки опиняються за ґратами ще до повноліття
Коли у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8» ми зустрілися з чотирма неповнолітніми — двома 17-річними дівчатами і двома хлопцями, — жоден із них не виглядав як «злочинець» у тому вигляді, до якого звикла масова уява. Звичайні діти.Звичайні обличчя. І зовсім не звичайна стаття — 110 Кримінального кодексу України: посягання на територіальну цілісність і недоторканність держави. Вони чекають на вирок. І чекають із розумінням, що попереду — роки, які мали б належати навчанню, першому коханню, вибору професії. Як це працює: анатомія вербування Схема, за якою підлітків втягують у злочинну діяльність, давно перестала бути таємницею для правоохоронців, але залишається маловідомою для самих дітей та їхніх батьків. Пропозиція приходить через…
-
Не лише про нейромережі: чому книга про втілений інтелект важлива для прав людини, України і світу
Я часто ловлю себе на думці, що про штучний інтелект сьогодні говорять або занадто захоплено, або занадто спрощено. Або це чергова “революція”, яка все змінить, або чергова технічна тема “для своїх”. Рукопис книги «Загальна теорія побудови нейромереж та людиноподібних роботів» привертає увагу. тому, що це не просто текст про архітектури моделей. Це спроба подивитися на ШІ як на систему, що виходить у фізичний світ, взаємодіє з людиною, приймає рішення, впливає на безпеку і межі людського контролю. У книзі задано сильну рамку: інтелект не існує “у вакуумі”, він має бути втіленим — через тіло, сенсори, дію і середовище. Про що ця книга На першому рівні це дуже велика й амбітна книга…
-
Освітній простір у Житомирській УВП № 8: як модель «рівний рівному» працює на ресоціалізацію
Чому ця історія важлива Про ресоціалізацію засуджених в Україні часто говорять загальними фразами. Значно рідше показують живі моделі, які вже працюють у місцях несвободи. Освітній простір у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8» належить саме до таких кейсів. Це не разова ініціатива “для звіту” і не зовнішній проєкт, який зайшов на кілька місяців. Це простір, створений за ініціативи самих засуджених до довічного позбавлення волі, за сприяння керівництва установи, за участю громадськості та бізнесу. Для правозахисної спільноти цей кейс важливий з однієї простої причини: він показує, що людина в місці несвободи не перестає бути суб’єктом навчання, відповідальності, взаємодопомоги і суспільної користі. А для держави це ще й практичне питання…
Аналітика, соціальні проєкти та правозахисна діяльність ГО «Золотий вік України».
