Плановий візит до сектору для засуджених до довічного позбавлення волі

Візит до Бердичівської ВК №70

Яна Баранова, президент ГО «Союз Золотий Вік України», у ролі помічника народного депутата, здійснила плановий моніторинговий візит до Бердичівської виправної колонії №70. Мета — перевірити умови тримання, поспілкуватися із засудженими та адміністрацією і оглянути новий сектор для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Що побачили

  • Новий сектор розрахований на 40 осіб і, за словами адміністрації (березень 2026), готовий до прийому.
  • В установі наразі 52 особи відбувають довічне покарання у камерах камерного типу.
  • За інформацією колонії: у 2025 році шестеро засуджених отримали заміну довічного на 15 років (ст. 82 КК), а на початку 2026 року ще один — заміну на 17 років. Ці цифри подано як дані, озвучені під час візиту адміністрацією, а не як офіційна національна статистика.

Чому це важливо 

Питання умов тримання тісно пов’язане з темою «право на надію». Після рішень КСУ (16.09.2021) і змін до закону (№2690‑IX від 06.11.2022) з’явився механізм заміни довічного на строк від 15 до 20 років за ст. 82 КК. Повноцінний запуск механізму відбувся 03.03.2023; ЄСПЛ у справі «Медвідь проти України» (10.10.2024) визнав, що система створює реалістичну перспективу перегляду покарання.

Водночас питання відповідності цієї моделі вимогам ЄСПЛ щодо права на умовно‑дострокове звільнення (тобто чи дає заміна на строк реальне «право на надію») наразі перебуває в судовому полі й потребує остаточного тлумачення в українській судовій практиці (зокрема у справах, що розглядає Верховний Суд). Це ключовий юридичний нюанс, який визначатиме, як працюватиме механізм на практиці.

Практичні висновки з візиту

  • Новий сектор — позитивний сигнал: покращення площі, освітлення та вентиляції помітні.
  • Однак поява кращих камер не вирішує головного: чи працює «право на надію» системно, а не фрагментарно.
  • Є поодинокі випадки замін покарань, але відсутня повна, відкрито доступна статистика по країні — це викликає питання про рівномірність застосування механізму.

Що далі

Після візиту до колонії команда ГО продовжила моніторинг у Бердичівському суді і буде системно збирати факти: рішення судів, випадки заміни покарань, скарги на умови тримання та реакцію адміністрації. Ми наполягатимемо на прозорості застосування механізмів компенсації за нелюдські умови, фіксуватимемо випадки пом’якшень і перевірятимемо, чи ці рішення не залишаються поодинокими винятками.

Це важливо на тлі прецедентів: ще у 2020 році ЄСПЛ у справі Sukachov v. Ukraine визнав повторювану структурну проблему неналежних умов тримання, а Комітет міністрів Ради Європи продовжує тримати під наглядом групи справ проти України. Тому звернення засуджених до суду — не «побутова» скарга, а спосіб вимагати від держави виконання її зобов’язань щодо людської гідності.

Окремо наголошуємо: питання відповідності українського механізму заміни довічного покарання на строк (15–20 років) вимогам ЄСПЛ щодо реального «права на надію» наразі перебуває на розгляді у Верховному Суді України. Від відповіді на це питання залежить, чи стане пом’якшення покарання дієвим інструментом, а не формальною процедурою.

Ми продовжимо документувати практику, інформувати громадськість і звертатимемося до відповідних органів із вимогою системних змін — бо людська гідність не скасовується вироком.

Потрібна консультація?

Якщо вам потрібна правова допомога через неналежні умови тримання, які можуть мати ознаки нелюдського або такого, що принижує гідність, — ми готові допомогти. Надаємо консультації щодо правових підстав звернення до суду, допомогу в підготовці документів і супровід заяви. Контакти.