-
Гуманізація, реформи та нові виклики на прикладі справи Геннадія Буряка
Українська система правосуддя визначається контроверсійним відношенням щодо довічного ув’язнення. Останні роки принесли зміни, але чи вони дійсно відповідають міжнародним стандартам? Розгляньмо це на прикладі Геннадія Буряка, який вже відбув 29 років і 9 місяців ув’язнення. Як звільнити, але так, щоб ні… 15 липня 2024 р. апеляційний суд м. Житомира замінив Геннадію Буряку покарання у вигляді довічного ув’язнення на ще одне довічне ув’язнення — на наступні 17 років. Це після вже відбутих Геннадієм 29 років і 9 місяців. У сумі – більше 46 років. Так виглядає правосуддя по-українськи. Хочеться підкреслити, що Геннадія Буряка малі просто звільнити із зали суду, зважаючи на його невинуватість (тривають судові розгляді) та бездоганну репутацію після багатьох…
-
Ціна «легких» грошей: чому підлітки опиняються за ґратами ще до повноліття
Коли у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8» ми зустрілися з чотирма неповнолітніми — двома 17-річними дівчатами і двома хлопцями, — жоден із них не виглядав як «злочинець» у тому вигляді, до якого звикла масова уява. Звичайні діти.Звичайні обличчя. І зовсім не звичайна стаття — 110 Кримінального кодексу України: посягання на територіальну цілісність і недоторканність держави. Вони чекають на вирок. І чекають із розумінням, що попереду — роки, які мали б належати навчанню, першому коханню, вибору професії. Як це працює: анатомія вербування Схема, за якою підлітків втягують у злочинну діяльність, давно перестала бути таємницею для правоохоронців, але залишається маловідомою для самих дітей та їхніх батьків. Пропозиція приходить через…
-
Не лише про нейромережі: чому книга про втілений інтелект важлива для прав людини, України і світу
Я часто ловлю себе на думці, що про штучний інтелект сьогодні говорять або занадто захоплено, або занадто спрощено. Або це чергова “революція”, яка все змінить, або чергова технічна тема “для своїх”. Рукопис книги «Загальна теорія побудови нейромереж та людиноподібних роботів» привертає увагу. тому, що це не просто текст про архітектури моделей. Це спроба подивитися на ШІ як на систему, що виходить у фізичний світ, взаємодіє з людиною, приймає рішення, впливає на безпеку і межі людського контролю. У книзі задано сильну рамку: інтелект не існує “у вакуумі”, він має бути втіленим — через тіло, сенсори, дію і середовище. Про що ця книга На першому рівні це дуже велика й амбітна книга…
-
Освітній простір у Житомирській УВП № 8: як модель «рівний рівному» працює на ресоціалізацію
Чому ця історія важлива Про ресоціалізацію засуджених в Україні часто говорять загальними фразами. Значно рідше показують живі моделі, які вже працюють у місцях несвободи. Освітній простір у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8» належить саме до таких кейсів. Це не разова ініціатива “для звіту” і не зовнішній проєкт, який зайшов на кілька місяців. Це простір, створений за ініціативи самих засуджених до довічного позбавлення волі, за сприяння керівництва установи, за участю громадськості та бізнесу. Для правозахисної спільноти цей кейс важливий з однієї простої причини: він показує, що людина в місці несвободи не перестає бути суб’єктом навчання, відповідальності, взаємодопомоги і суспільної користі. А для держави це ще й практичне питання…
-
Візит до Бердичівської ВК №70
Яна Баранова, президент ГО «Союз Золотий Вік України», у ролі помічника народного депутата, здійснила плановий моніторинговий візит до Бердичівської виправної колонії №70. Мета — перевірити умови тримання, поспілкуватися із засудженими та адміністрацією і оглянути новий сектор для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Що побачили Чому це важливо Питання умов тримання тісно пов’язане з темою «право на надію». Після рішень КСУ (16.09.2021) і змін до закону (№2690‑IX від 06.11.2022) з’явився механізм заміни довічного на строк від 15 до 20 років за ст. 82 КК. Повноцінний запуск механізму відбувся 03.03.2023; ЄСПЛ у справі «Медвідь проти України» (10.10.2024) визнав, що система створює реалістичну перспективу перегляду покарання. Водночас питання відповідності цієї моделі вимогам…
-
Людська гідність не скасовується вироком
Коли засуджені звертаються до українських судів через неналежні умови тримання, це не “спроба привілеїв” і не формальна скарга на побут. Це наслідок багаторічної проблеми, яку вже визнав Європейський суд з прав людини: йдеться про умови, що можуть становити нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження у розумінні статті 3 Конвенції. Саме так ЄСПЛ оцінював українські справи щодо переповненості камер, браку світла, вентиляції, санітарії, ізоляції та відсутності ефективного внутрішнього засобу захисту. Що стало передумовою Ключовою стала справа Sukachov v. Ukraine. Рішення у ній ЄСПЛ ухвалив 30 січня 2020 року, а статус остаточного воно набуло 30 травня 2020 року. Суд прямо вказав, що проблема неналежних умов тримання в Україні має структурний і…
-
Майбутнє людства: 1000 років наперед — і питання, які ми уникаємо сьогодні
У 2024 році OpenAI, Google та Microsoft витратили десятки мільярдів доларів на розвиток штучного інтелекту. У цей самий час уряди обговорюють регуляцію, яка відстає на роки. Розрив уже існує. І він не абстрактний. Він вже в тому, як ухвалюються рішення, як працюють системи, як перерозподіляється влада і як швидко змінюється середовище, у якому живе людина. Ключове питання не в технологіях як таких, а в тому, чи встигає людське мислення за масштабом цих змін. З цього починається книга «Майбутнє людства: 1000 років шляху». Про що ця книга Книга працює з довгою дистанцією — не 5 і не 20 років, а століття. Автор дивиться на людство скрізь окремі події, але через великі…
-
Що, якщо ми неправильно розуміємо світ?
Що, якщо закони, які керують Всесвітом, працюють і в клітині, і в технологіях, і в суспільстві — просто ми ще не навчилися бачити їх як одну систему? У школі нам пояснюють: Але майже ніхто не ставить простіше питання: чому це взагалі можливо? Чому будь-яка система — від атома до галактики — існує лише тоді, коли між її частинами відбувається обмін? Що, якщо за всіма цими процесами стоїть один і той самий принцип? Книга «Простір & Інформація — Час & Енергія» — це спроба відповісти саме на це питання. Вона пропонує подивитися на світ як на систему взаємодії чотирьох фундаментальних елементів: І якщо ця ідея правильна — вона може змінити те,…
-
Чи може алгоритм зупинити корупцію?
Корупційні скандали в Україні не зникають навіть після років реформ.Е-декларації, ProZorro, нові антикорупційні органи, відкриті реєстри — усе це зробило систему прозорішою, але не зламало сам механізм корупції. Це визнають і міжнародні партнери: Україна справді просунулася в інституційній антикорупційній реформі, але ризики залишаються високими, особливо в умовах війни та майбутньої відбудови. Можливо, настав час поставити інше питання: чи може технологія допомогти змінити саму логіку державного управління? Запрошення до суспільної дискусії В Україні вже багато років говорять про боротьбу з корупцією. Створюються нові інституції, ухвалюються закони, запускаються цифрові сервіси. З’явилися електронні декларації, відкриті реєстри, система державних закупівель. Ці реформи справді змінили правила гри: наприклад, ProZorro зробила публічні закупівлі набагато прозорішими й…
-
Чому ми звертаємося до європейських інституцій: про 12 листів, 3 книги і одну велику розмову про майбутнє України
Яна БарановаПрезидент ГО «Союз “Золотий Вік України”» Іноді зміни починаються не з великої трибуни.Вони починаються з листа. Саме тому ми підготували документ «Листи» — серію офіційних звернень до європейських, міжнародних та українських інституцій, які мають реальний вплив на підтримку реформ, боротьбу з корупцією, розвиток верховенства права і демократичних інституцій в Україні. У вступі до документа ми пояснюємо його логіку: наша трилогія книг — це системне бачення майбутнього України, і її отримання ключовими європейськими структурами може стати поштовхом до реальних змін. Також у документі наведено перелік інституцій, їхні контакти і пояснення, чому саме вони є нашою цільовою аудиторією. Чому саме листи Ми хочемо говорити адресно.З тими, хто може читати, оцінювати, заперечувати,…
-
Суд, який ми втратили: чому українці не довіряють правосуддю і що з цим робити
Українська судова система пережила десятки реформ, але довіра до неї залишається критично низькою. Чи можуть нові технології — зокрема штучний інтелект — допомогти зробити правосуддя більш передбачуваним, прозорим і менш залежним від людського фактору? Передмова: Чому ми говоримо про ШІ в українських судах саме зараз Ми хочемо познайомити вас із концепцією, яка може змінити українське правосуддя радикальніше, ніж усі попередні реформи. Йдеться про впровадження штучного інтелекту в систему ухвалення судових рішень — не як заміну судді, а як інструмент, який допомагає людині бути чеснішою, послідовнішою і менш вразливою до тиску. Це не фантазія і не футуризм. Подібні моделі вже працюють у світі: Міжнародні стандарти також рухаються в цьому напрямку. Тому…
Аналітика, соціальні проєкти та правозахисна діяльність ГО «Золотий вік України».
