-
Шляхи до надії: як змінюється Роменська колонія №56
Кожен із нас робить свій внесок у перемогу. Засуджені — не виняток. Під час візиту до Роменської виправної колонії №56 ми переконалися: навіть довічники, які отримали пом’якшення вироку або готуються до судів, працюють на виробництві відповідально й сумлінно. Це не виняток, а закономірність: люди, що отримали шанс, прагнуть довести, що можуть бути корисними суспільству. Довідка: у серпні 2025 року президент ГО «Союз “Золотий Вік України”» Яна Баранова, у якості помічника народного депутата Святослава Юраша, відвідала Роменську ВК №56, де безпосередньо ознайомилася з ситуацією засуджених до довічного ув’язнення та діючими програмами ресоціалізації. Війна і в’язниця: хто виходить на фронт Станом на серпень 2025 року з установи: У колонії залишається 101 довічник.…
-
Початок нового — з середини: історія змін у колонії №89
Усе починається з дверей, які в колоніях зазвичай зачинені. Не тільки фізично — емоційно теж. Туди не приходять із надією, а виходять — з відчаєм. І дуже рідко хтось приходить туди не з перевіркою, а зі щирим бажанням почути. Цього разу такою людиною стала Яна Махортова. Освіта, віра і слухання: три речі, що змінюють колонію У кожній зустрічі є шанс. Шанс побачити не лише людину, а зміни, які вона вже несе у світ. Саме так сталося під час поїздки до Дніпровської виправної колонії №89, де я познайомилася з Яною Махортовою — фахівчинею, яка не боїться заходити туди, куди більшість і погляд не наважується кинути. Яна — колишня помічниця мера Дніпра,…
-
Акценти конференції з реформування пенітенціарної системи України: Цифрова свобода, людська гідність і нові формати майбутнього
Усе почалося з простого питання, що зависло у повітрі з перших хвилин конференції: “Чи може в’язниця стати простором для змін?” А відтак і далі було не про камери, а про камери відео зв’язку. Не про ґрати, а про другий шанс. Не про покарання — про трансформацію. 29 травня 2025 року в Пенітенціарній академії України розпочалась міжнародна науково-практична конференція «Сучасна пенітенціарна система: виклики та рішення в умовах воєнного стану». Це був з’їзд фахівців, що розмовляли про свободу, про право на майбутнє, та про технології, які можуть не обмежувати, а відкривати нові горизонти. Більше 300 учасників, понад 30 доповідачів із України, ЄС та міжнародних організацій, трансляції з колоній, переклад із кількох мов…
-
Коли система запитує себе: чи маємо ми право не змінюватися?
29 травня 2025 року в онлайн-форматі відбулася міжнародна науково-практична конференція«Сучасна пенітенціарна система: виклики та рішення в умовах воєнного конфлікту».Захід зібрав експертів із різних країн, науковців, представників пенітенціарних служб, громадських організацій, міжнародних місій і практиків, які щодня працюють із вразливими категоріями людей у місцях несвободи. Ключовою метою цієї академічної зустрічі стало пошук відповідей на запитання, що з початком війни постали з новою силою: Серед головних завдань конференції — не лише аналіз поточного стану української пенітенціарної системи, а й пошук дієвих моделей, рішень, практик, що довели свою ефективність у кризових умовах — як в Україні, так і за кордоном. Презентації охопили широкий спектр тем: цифровізацію, реформу пробації, психічне здоров’я персоналу, роль капеланів,…
-
ОГЛЯД НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ: «СУЧАСНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА: ВИКЛИКИ ТА РІШЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ»
Місія майбутнього, яку вже почали будувати сьогодні 29 травня 2025 року в Україні відбулась знакова подія — міжнародна науково-практична конференція, присвячена трансформації пенітенціарної системи в умовах війни. Захід об’єднав фахівців з України, ЄС, ООН, Румунії, Латвії та Швеції — правозахисників, освітян, експертів із ресоціалізації, представників органів пробації та самих установ виконання покарань. Учасники долучалися як офлайн, так і онлайн — з різних країн і навіть з місць несвободи. Це був не просто обмін думками — це був діалог про людяність, гідність і право на другий шанс. Ініціатором конференції «Сучасна пенітенціарна система: виклики та рішення в умовах воєнного стану» виступила Пенітенціарна академія України у співпраці з міжнародними партнерами, зокрема: Міжнародне партнерство…
-
Літо, яке почалося з надії
Кременчуцька виховна колонія. 1 червня 2025 року Цей день був не про календар. І навіть не літо про погоду.Це був день, коли дорослі люди приїхали до підлітків, щоби бути з ними. Просто — бути. Поговорити. Посміятися. Пригостити смаколиками. Послухати музику. Побачити в очах хлопців те, чого так бракує в стінах колонії: довіру. Команда ГО «Союз “Золотий Вік України”», разом із друзями з Averina agency та християнської місією «Народи» (керівник Владимир Ищенко) — всі ми провели цей день з вихованцями Кременчуцької колонії — як з рівними. Не як з “проблемними дітьми”, не як із засудженими. А як з хлопцями, в яких ще все попереду. Були футбол, сміх, тепла кава й солодка…
-
Дивуємо американця українською тюрмою? Легко. Якщо це Житомирська УВП №8
Авторка: Яна Баранова, Президентка Громадської Організації «Золотий Вік України» Сильно вразитися українською в’язницею разом з американцем готові?Тоді — наливайте каву й сідайте зручно. Ця історія не про плісняву і не про тарганів. Не про камери по 12 метрів на трьох. Це все ми вже проходили. Це — про інше. Про те, що в Україні в’язниці змінюються. І не завдяки директивам зверху, а завдяки людям всередині. Засудженим. І тим, хто поруч. Хто ще дивується плісняві? Проблеми умов утримання? Так, вони є. Але говорити про них, як про «новину» у 2025-му — смішно. Ще з початку 2000-х над цим працювали правозахисники, монітори, Уповноважений з прав людини, Європейський суд з прав людини. Україна…
-
Освітній простір у Житомирській установі виконання покарань №8: Як здивувати американця українською тюрмою?
Так, друзі, саме здивувати — а не налякати. І мова не про старі міфи про суворість умов, а про нову реальність: де в’язниця стає місцем для освіти, розвитку, і навіть — справжнього людського діалогу. Місце призначення: Освітній простір №8 Ця зустріч була довгоочікуваною. Бо скільки б не було онлайнів — жоден не замінить живого потискання рук. Живих обіймів. Живого погляду в очі. Навчальний рік 2024/2025 за принципом “РІВНИЙ РІВНОМУ” у Житомирській УВП №8 став справжнім прикладом, як освіта може змінити навіть найзамкнутіший простір. Дві нові групи засуджених — по 8 осіб кожна — успішно завершили курси з комп’ютерної грамотності (викладачі: Шухрат Насиров, Григорій Йовдій), та пройшли курс неформальної освіти від…
-
Пасха за колючим дротом: Де насправді воскресає надія
Яна Баранова, ГО «Союз «Золотий Вік України» Пасха — це не тільки про великодній кошик і чисту сорочку. Пасха — це про те, як оживає надія там, де, здавалося б, усе завмерло. Цього року наша команда у співпраці з Християнською місією «Народи» провела два дуже різні, але глибоко подібні Великодні заходи — у Кременчуцькій виховній колонії для неповнолітніх та в Роменській виправній колонії №56, де перебувають засуджені довічно.Обидві зустрічі залишили в серці слід. Бо там, за колючим дротом, Великдень має особливу силу і значення. Кременчук. Підлітки, які ростуть не в умовах свободи, але в пошуках сенсу На території Кременчуцької виховної колонії Великдень цьогоріч був по-особливому теплим.На футбольному полі — кава,…
-
Віддалена робота в тюрмі: фантастика, утопія чи брутальна реальність 2025 року?
Є теми, які викликають у суспільства автоматичне здивування, якщо не спротив. «Засуджені йдуть у ІТ» — одна з них. На емоційному рівні це звучить як плітка з майбутнього: що там, за межами колючого дроту, замість слюсарки — JavaScript, замість верстатів — ноутбуки, замість охорони — ментори. Або як антиутопія — про світ, де другий шанс приходить не через помилування, а через успішний найм на фриланс-біржі. Це тривожить. І водночас — дає надію. Здається, все почне змінюватися з тієї миті, якщо перестали питати «чи можна дати другий шанс?» і почали питати: «що буде, якщо його не дати?» Деякі країни вже знайшли переконливі відповіді. США. Сан-Квентін. The Last Mile Почали з малого…
Аналітика, соціальні проєкти та правозахисна діяльність ГО «Золотий вік України».
