Страсбург-2025: чому закриття нагляду Ради Європи — це не перемога, а замилювання очей
Рада Європи припинила нагляд за системою довічного ув’язнення в Україні. Ми вважаємо це передчасним рішенням, яке залишає сотні людей у правовому вакуумі.
15-17 вересня 2025 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення завершити нагляд за виконанням групи справ “Петухова (№2)”, що стосувалися відсутності механізму перегляду довічних вироків в Україні. Комітет відзначив “суттєвий прогрес” нашої держави, яка попри війну створила механізм перегляду довічних покарань.
Але є проблема. Серйозна.
Що передувало рішенню
У 2019 році ЄСПЛ у справі “Петухов проти України (№2)” визнав порушення статті 3 Конвенції — заборони катувань. Суд констатував: довічне ув’язнення в Україні було “де-факто безстроковим”, тобто позбавленим реальної перспективи пом’якшення.
Щоб виправити ситуацію, у жовтні 2022 року Верховна Рада ухвалила закони №2689-IX та №2690-IX. Вони передбачили:
- Засуджений може просити про заміну довічного ув’язнення після відбуття не менше 15 років
- Заміна здійснюється на строк від 15 до 20 років позбавлення волі
На папері виглядало справедливо. Але під час голосування з законопроєкту вилучили перехідні положення.
Суть проблеми: коли закон карає двічі
Уявіть дві людини, засуджені до довічного позбавлення волі. Єдина відмінність: одна почала відбувати покарання 15 років тому, інша — 30 років тому.
Після прийняття нового законодавства умови заміни покарання для обох однакові: від 15 до 20 років зверху.
Результат:
- Перший засуджений проведе за ґратами до 35 років
- Другий — до 50 років
Півстоліття за ґратами в наших умовах нічим не відрізняється від довічного ув’язнення. Людина позбавлена будь-якої надії дожити до волі.
Відповідальність за цю ситуацію лежить виключно на державі, яка своєчасно не розробила належного законодавчого механізму.
Що було в першій редакції
У початковій версії законопроєкту для таких осіб передбачалися спеціальні перехідні положення. Заміна покарання була можлива на строк від 5 до 20 років, за умови, що загальний термін не буде меншим ніж 25 років.
Під час голосування це положення виключили.
Що ми робимо зараз
ГО “Союз “Золотий Вік України” звернулася до ЄСПЛ від імені засуджених, які опинилися в дискримінаційному становищі. Попри те, що попередні заяви були визнані неприйнятними, ми продовжуємо правозахисну роботу та готуємо нові звернення.
Наша правова позиція
Дії України та чинне законодавство порушують щонайменше дві статті Конвенції:
- Стаття 3 (Заборона катувань)
Покарання у вигляді довічного позбавлення волі, яке не дає реального шансу на звільнення, є нелюдським поводженням. Невизнання вже відбутого терміну під час заміни покарання перетворює його на “нескорочуване” (irreducible), що позбавляє людину будь-якої надії. Це суперечить прецедентній практиці Суду у справах “Петухов проти України” та “Сьомак та інші проти України”. - Стаття 14 (Заборона дискримінації)
Застосування законодавства без урахування вже відбутого терміну створює дискримінаційні умови для довічно засуджених порівняно з іншими категоріями засуджених. Це необґрунтоване та непропорційне обмеження прав, яке не має легітимної мети.
Чому ЄСПЛ відхилив попередні скарги
У березні 2025 року ЄСПЛ у справі “Медвідь проти України” визнав новий механізм заміни покарання ефективним. Спираючись на це рішення, суддя одноособово визнав наступні заяви неприйнятними.
Але є принципова різниця:
Справа “Медвідь” стосувалася дієвості самого механізму заміни покарання. Наші заяви — про дискримінаційне становище окремої категорії довічно ув’язнених, які на момент законодавчих змін уже відбували покарання протягом значного строку.
Предметом наших скарг не були питання порушення статті 3 Конвенції в класичному розумінні. Вони стосувалися справедливості застосування нового закону до тих, хто вже провів за ґратами десятиліття.
Відповідне рішення Суду дозволяє державі уникнути відповідальності за допущену законодавчу помилку.
Ще одна проблема: довічне покарання для жінок
Окремо ми продовжуємо піднімати питання скасування довічного покарання для жінок.
Парадокс: навіть у країні-агресорі такого виду покарання для жінок не передбачено. Там чоловіки мають право після 25 років відбутого покарання подаватися на умовно-дострокове звільнення.
Чому Україна, яка йде в Європу, залишається за лаштунками гуманності?
Наші вимоги
Ми просимо ЄСПЛ:
- Визнати, що Україна порушила статті 3 та 14 Конвенції
- Зобов’язати Україну вжити заходів для усунення порушення, зокрема — реформувати статтю 82 КК України для забезпечення можливості врахування відбутого терміну при заміні покарання
Ми просимо Верховну Раду:
- Внести зміни до законодавства про перехідні положення для довічно засуджених
- Переглянути питання довічного покарання для жінок
Що далі
Зупинятися на півшляху — не в правилах нашої команди.
У Страсбурзі ми провели зустрічі з представниками Ради Європи та експертами з прав людини. У Києві продовжуємо роботу з народними депутатами, зокрема з Юрієм Камельчуком, який підтримує наші ініціативи.
Попереду — підготовка нових заяв до ЄСПЛ, законодавчі ініціативи, публічна адвокація.
Віримо. Діємо.
ГО “Союз “Золотий Вік України”
Правозахисна організація
Якщо ви або ваші близькі зіткнулися з порушенням прав під час відбування покарання — зверніться до нас. Ми надаємо безкоштовну правову допомогу.
