-
Освітній простір у Житомирській УВП № 8: як модель «рівний рівному» працює на ресоціалізацію
Чому ця історія важлива Про ресоціалізацію засуджених в Україні часто говорять загальними фразами. Значно рідше показують живі моделі, які вже працюють у місцях несвободи. Освітній простір у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8» належить саме до таких кейсів. Це не разова ініціатива “для звіту” і не зовнішній проєкт, який зайшов на кілька місяців. Це простір, створений за ініціативи самих засуджених до довічного позбавлення волі, за сприяння керівництва установи, за участю громадськості та бізнесу. Для правозахисної спільноти цей кейс важливий з однієї простої причини: він показує, що людина в місці несвободи не перестає бути суб’єктом навчання, відповідальності, взаємодопомоги і суспільної користі. А для держави це ще й практичне питання…
-
Візит до Бердичівської ВК №70
Яна Баранова, президент ГО «Союз Золотий Вік України», у ролі помічника народного депутата, здійснила плановий моніторинговий візит до Бердичівської виправної колонії №70. Мета — перевірити умови тримання, поспілкуватися із засудженими та адміністрацією і оглянути новий сектор для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Що побачили Чому це важливо Питання умов тримання тісно пов’язане з темою «право на надію». Після рішень КСУ (16.09.2021) і змін до закону (№2690‑IX від 06.11.2022) з’явився механізм заміни довічного на строк від 15 до 20 років за ст. 82 КК. Повноцінний запуск механізму відбувся 03.03.2023; ЄСПЛ у справі «Медвідь проти України» (10.10.2024) визнав, що система створює реалістичну перспективу перегляду покарання. Водночас питання відповідності цієї моделі вимогам…
-
Людська гідність не скасовується вироком
Коли засуджені звертаються до українських судів через неналежні умови тримання, це не “спроба привілеїв” і не формальна скарга на побут. Це наслідок багаторічної проблеми, яку вже визнав Європейський суд з прав людини: йдеться про умови, що можуть становити нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження у розумінні статті 3 Конвенції. Саме так ЄСПЛ оцінював українські справи щодо переповненості камер, браку світла, вентиляції, санітарії, ізоляції та відсутності ефективного внутрішнього засобу захисту. Що стало передумовою Ключовою стала справа Sukachov v. Ukraine. Рішення у ній ЄСПЛ ухвалив 30 січня 2020 року, а статус остаточного воно набуло 30 травня 2020 року. Суд прямо вказав, що проблема неналежних умов тримання в Україні має структурний і…
-
Майбутнє людства: 1000 років наперед — і питання, які ми уникаємо сьогодні
У 2024 році OpenAI, Google та Microsoft витратили десятки мільярдів доларів на розвиток штучного інтелекту. У цей самий час уряди обговорюють регуляцію, яка відстає на роки. Розрив уже існує. І він не абстрактний. Він вже в тому, як ухвалюються рішення, як працюють системи, як перерозподіляється влада і як швидко змінюється середовище, у якому живе людина. Ключове питання не в технологіях як таких, а в тому, чи встигає людське мислення за масштабом цих змін. З цього починається книга «Майбутнє людства: 1000 років шляху». Про що ця книга Книга працює з довгою дистанцією — не 5 і не 20 років, а століття. Автор дивиться на людство скрізь окремі події, але через великі…
-
Що, якщо ми неправильно розуміємо світ?
Що, якщо закони, які керують Всесвітом, працюють і в клітині, і в технологіях, і в суспільстві — просто ми ще не навчилися бачити їх як одну систему? У школі нам пояснюють: Але майже ніхто не ставить простіше питання: чому це взагалі можливо? Чому будь-яка система — від атома до галактики — існує лише тоді, коли між її частинами відбувається обмін? Що, якщо за всіма цими процесами стоїть один і той самий принцип? Книга «Простір & Інформація — Час & Енергія» — це спроба відповісти саме на це питання. Вона пропонує подивитися на світ як на систему взаємодії чотирьох фундаментальних елементів: І якщо ця ідея правильна — вона може змінити те,…
-
Чи може алгоритм зупинити корупцію?
Корупційні скандали в Україні не зникають навіть після років реформ.Е-декларації, ProZorro, нові антикорупційні органи, відкриті реєстри — усе це зробило систему прозорішою, але не зламало сам механізм корупції. Це визнають і міжнародні партнери: Україна справді просунулася в інституційній антикорупційній реформі, але ризики залишаються високими, особливо в умовах війни та майбутньої відбудови. Можливо, настав час поставити інше питання: чи може технологія допомогти змінити саму логіку державного управління? Запрошення до суспільної дискусії В Україні вже багато років говорять про боротьбу з корупцією. Створюються нові інституції, ухвалюються закони, запускаються цифрові сервіси. З’явилися електронні декларації, відкриті реєстри, система державних закупівель. Ці реформи справді змінили правила гри: наприклад, ProZorro зробила публічні закупівлі набагато прозорішими й…
-
Чому ми звертаємося до європейських інституцій: про 12 листів, 3 книги і одну велику розмову про майбутнє України
Яна БарановаПрезидент ГО «Союз “Золотий Вік України”» Іноді зміни починаються не з великої трибуни.Вони починаються з листа. Саме тому ми підготували документ «Листи» — серію офіційних звернень до європейських, міжнародних та українських інституцій, які мають реальний вплив на підтримку реформ, боротьбу з корупцією, розвиток верховенства права і демократичних інституцій в Україні. У вступі до документа ми пояснюємо його логіку: наша трилогія книг — це системне бачення майбутнього України, і її отримання ключовими європейськими структурами може стати поштовхом до реальних змін. Також у документі наведено перелік інституцій, їхні контакти і пояснення, чому саме вони є нашою цільовою аудиторією. Чому саме листи Ми хочемо говорити адресно.З тими, хто може читати, оцінювати, заперечувати,…
-
Суд, який ми втратили: чому українці не довіряють правосуддю і що з цим робити
Українська судова система пережила десятки реформ, але довіра до неї залишається критично низькою. Чи можуть нові технології — зокрема штучний інтелект — допомогти зробити правосуддя більш передбачуваним, прозорим і менш залежним від людського фактору? Передмова: Чому ми говоримо про ШІ в українських судах саме зараз Ми хочемо познайомити вас із концепцією, яка може змінити українське правосуддя радикальніше, ніж усі попередні реформи. Йдеться про впровадження штучного інтелекту в систему ухвалення судових рішень — не як заміну судді, а як інструмент, який допомагає людині бути чеснішою, послідовнішою і менш вразливою до тиску. Це не фантазія і не футуризм. Подібні моделі вже працюють у світі: Міжнародні стандарти також рухаються в цьому напрямку. Тому…
-
Технократична республіка: як ШІ може «вивести вибори з лотереї» — і що в цьому небезпечного
Сучасні вибори дедалі більше нагадують змагання образів, а не перевірку компетентності. Виборець бачить кампанію, слоган, рекламу — але рідко має інструмент оцінити здатність кандидата діяти в кризі. Ми звикли вважати це нормою. Але чи має суспільство право на інший стандарт відбору влади? Саме це питання стало відправною точкою для книги «Технократична республіка: Концепція кваліфікаційних виборів в Україні», створеної у співавторстві інженера, правозахисниці та соціального дослідника. Це спроба поєднати технологічний підхід із гарантіями прав людини. Бо йдеться не лише про інновацію. Йдеться про якість демократії. Синопсис книги «Технократична республіка: Як ШІ рятує вибори» Що, якщо проблема демократії — не в людях, а в механізмі їх відбору? Книга починається з тривожного спостереження:…
-
Після Фаетона: цивілізація як екзамен
На початку 2026 роцу Геннадій Буряк завершує книгу «Космічна історія планети Земля». Формально — це альтернативна космогонія. Гіпотеза про Фаетон. Про руйнування планети між Марсом і Юпітером. Про гравітаційний зсув, народження Місяця, нахил осі Землі, потопи, зникнення цілих культур. Але якщо читати уважно — це текст не про минуле. Це текст про іспит. Геологія як сумнів Книга починається з каменю.З тонких вугільних пластів, накритих кілометрами порід.З питання: чому шари життя такі крихкі, а шари руйнування — такі масивні? Потім — гравітація.Закон квадрата і куба.Чи могла біологія минулого існувати за сучасних фізичних параметрів? Далі — атмосфера.Диссипація.Кисень як космічна рідкість. Автор будує не доказову базу — він будує тріщину в упевненості. І…
