Концепція працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій з використанням штучного інтелекту в Україні
Тема: Концепція працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій з використанням штучного інтелекту в Україні.
Мета: Дати ув’язненим можливість здобувати сучасну освіту та кваліфікацію в галузі ІТ, яка відповідає потребам ринку праці та вимогам інформаційного суспільства. Сприяти ресоціалізації та зменшенню рецидиву злочинності серед ув’язнених за допомогою забезпечення їх працевлаштуванням, соціальною підтримкою та підвищенням їх самооцінки. Залучити ув’язнених до розвитку української ІТ-індустрії, яка є одним із флагманів економіки України та стає невід’ємною складовою її міжнародного іміджу.
Автори:
- Яна Баранова – куратор Проєкту.
- Геннадій Буряк – кандидат технічних наук, менеджер Проєкту.
- Шухрат Насиров — спеціаліст з ІТ технології.
- Григорій Йовдій — консультант з освітніх програм.
Тема працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій з використанням штучного інтелекту в Україні є як ніколи актуальною у контексті сучасних тенденцій розвитку суспільства та системи виконання покарань. З одного боку, інформаційні технології є однією з найперспективніших та найбільш затребуваних галузей економіки, яка вимагає висококваліфікованих IT-фахівців. З іншого боку, система виконання покарань в Україні стикається з рядом проблем, таких як перенаселеність тюрем, низький рівень реабілітації засуджених, висока рецидивність, недостатність бюджетних коштів та інше.
Запропонована нами Концепція має на меті розв’язувати ці проблеми шляхом надання засудженим можливості здобувати освіту та кваліфікацію в галузі інформаційних технологій, залучити їх до ринку праці, підвищити їхню мотивацію та самооцінку, сприяти їхній соціальній адаптації та інтеграції в суспільство. Таким чином, наша Концепція має не тільки гуманітарний, але й економічну складову, оскільки дозволяє зменшити витрати на утримання засуджених, збільшити їхній внесок в ВВП, знизити ризик повторної злочинності та покращити імідж України на міжнародній арені.
Концепція працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій: Основні принципи
Принципи цієї Концепції передбачають створення інклюзивних програм, спрямованих на навчання та професійну підготовку ув’язнених у галузі ІТ. Це враховує розвиток навичок програмування, аналізу даних та інших важливих компетенцій. Штучний інтелект використовується для індивідуалізації навчального процесу, враховуючи особливості та потреби кожного ув’язненого.
Основні принципи та цілі Концепції працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій з використанням штучного інтелекту в Україні полягають у наступному:
- Добровільність участі засуджених у програмах працевлаштування.
- Недискримінація засуджених за статтю, віком, національністю, релігією та іншими ознаками.
- Забезпечення безпеки та конфіденційності даних засуджених та їхніх роботодавців.
- Забезпечення справедливої та гідної оплати праці засуджених та їхніх соціальних гарантій.
- Забезпечення контролю та моніторингу якості роботи засуджених та їхнього дотримання правил та норм поведінки.
- Забезпечення зворотного зв’язку та підтримки засуджених від роботодавців, наставників, психологів та інших фахівців.
- Забезпечення можливості продовження співпраці з роботодавцями після звільнення засуджених.
Роль штучного інтелекту в реалізації програм працевлаштування засуджених в IT сфері
Штучний інтелект відіграє важливу роль у реалізації програм трудоустрою засуджених в IT сфері. ШІ допомагає у визначенні потенційних кандидатів для навчання, аналізувати їхні потреби, інтереси та здібності, а також надавати індивідуальну підтримку та моніторинг прогресу. Крім того, штучний інтелект може сприяти пошуку роботодавців, які готові надавати можливості для зайнятості засудженим, а також забезпечувати зворотний зв’язок та оцінку ефективності програм. Ключеві моменти використання штучного інтелекту:
- Аналізу потреб ринку праці в галузі інформаційних технологій та прогнозування тенденцій розвитку.
- Підбор найбільш здібних засуджених для участі в програмах працевлаштування на основі їхніх інтересів, освіти, характеру та інших параметрів.
- Створення індивідуальних навчальних планів та програм для засуджених, які враховують їхній рівень підготовки, темпи навчання, стиль навчання та інші фактори.
- Надання засудженим доступу до онлайн-курсів, вебінарів, тестів, симуляторів, ігор та інших інтерактивних та ефективних форм навчання.
- Оцінка прогресу та результатів навчання засуджених, виявлення їхніх сильних та слабких сторін, корекції навчальних планів та програм.
Зміни у законодавстві України
Поточний стан законодавства щодо працевлаштування засуджених в Україні є недосконалим та неадекватним сучасним викликам. Так, Закон України “Про виконання кримінальних покарань” від 11 липня 2003 року передбачає можливість працевлаштування засуджених, але не регулює конкретні умови, процедури та гарантії для цього. Закон України “Про засуджених до позбавлення волі” від 5 квітня 2012 року встановлює право засуджених на працю, але не визначає механізмів його реалізації. Закон України “Про пробацію” від 2 лютого 2015 року створює систему пробації для засуджених, але не враховує специфіки працевлаштування у сфері інформаційних технологій. Закон України “Про освіту” від 5 вересня 2017 року гарантує право на освіту для всіх громадян України, але не визначає особливостей навчання засуджених в галузі інформаційних технологій.
Необхідність внесення змін у законодавство для підтримки концепції працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій є очевидними та нагальними. Для цього необхідно здійснити наступні кроки:
- Розробити та прийняти окремий закон про працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій, який би визначив цілі, принципи, умови, процедури, гарантії, контроль та моніторинг за таким працевлаштуванням.
- Внести зміни до чинних законів про виконання кримінальних покарань, про засуджених до позбавлення волі, про пробацію та про освіту, які б враховували специфіку працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій з використанням штучного інтелекту.
- Створити нормативно-правову базу для регулювання взаємодії між державними органами, освітніми установами, підприємствами та громадськими організаціями, які беруть участь у реалізації програм працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій.
- Забезпечити відповідність законодавства України міжнародним стандартам та рекомендаціям з питань працевлаштування засуджених, зокрема Конвенції МОП № 29 про примусову або обов’язкову працю, Конвенції МОП № 105 про скасування примусової праці, Резолюції Ради Європи № 76 (2) про виконання покарань та заходів безпеки, Рекомендації Ради Європи № R (89) 12 про освіту у в’язницях, Рекомендації Ради Європи № R (92) 16 про європейські правила з питань пробації та інших альтернативних санкцій та заходів.
Передумови IT-працевлаштування ув’язнених
Однією з головних перешкод для працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій є низький рівень освіти серед ув’язнених. За даними Державної пенітенціарної служби України, станом на 1 січня 2023 року, серед 49 000 засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі, лише 9% мають вищу освіту, 38% — повну середню освіту, 41% — базову середню освіту, 11% — початкову освіту, а 1% — не мають освіти взагалі. Також, серед засуджених, є значна кількість аналфабетів та осіб з особливими освітніми потребами.
Наслідки низького рівня освіти серед ув’язнених для їхнього працевлаштування та суспільства загалом є негативними та серйозними. З одного боку, низький рівень освіти обмежує можливості засуджених для отримання кваліфікації в галузі інформаційних технологій, яка вимагає не тільки технічних, але й математичних, логічних, мовних та інших навичок. З іншого боку, низький рівень освіти впливає на психологічний стан засуджених, знижує їхню самооцінку, мотивацію, інтерес до навчання та праці, підвищує ризик депресії, агресії, суїциду. Крім того, низький рівень освіти серед ув’язнених погіршує їхню конкурентоспроможність на ринку праці, збільшує ймовірність повторної злочинності, створює додаткове навантаження на бюджет та соціальну систему держави.
Низький рівень освіти:
- Причини: недостатній доступ до освітніх ресурсів, відсутність кваліфікованих викладачів, низька якість освітнього процесу, брак інтересу та мотивації до навчання, соціальні та психологічні бар’єри, стигма та дискримінація.
- Наслідки: втрата конкурентоспроможності на ринку праці, зниження самооцінки та самовпевненості, погіршення якості життя, збільшення ризику рецидиву.
- Шляхи розв’язання цієї проблеми: забезпечення доступу до сучасних освітніх технологій, таких як онлайн-курси, віртуальна реальність, штучний інтелект, адаптивне навчання; підвищення кваліфікації викладачів та створення системи їх стимулювання; покращення якості освітнього процесу та його адаптації до індивідуальних потреб та інтересів засуджених; формування мотивації до навчання та розвитку, використовуючи елементи гейміфікації, нагород, сертифікатів, портфоліо; надання психологічної та соціальної підтримки засудженим, зменшення стигми та дискримінації, підвищення їх самооцінки та самовпевненості.
Низький рівень мотивації:
- Причини: невідповідність професійних інтересів та здібностей засуджених до пропонованих вакансій, відсутність гарантій та перспектив працевлаштування після звільнення, низька заробітна плата та відсутність належних умов роботи через режимні заборони радянських часів; стигма та дискримінація з боку суспільства.
- Наслідки: відмова від участі в проєкті, низька продуктивність та якість роботи, збільшення ризику рецидиву.
- Шляхи розв’язання проблеми: проведення профорієнтаційної роботи з засудженими, враховуючи їх інтереси та здібності, а також потреби ринку праці; створення системи гарантій та перспектив працевлаштування після звільнення, включаючи субсидії, кредити, стажування, менторство; підвищення заробітної плати та покращення умов роботи засуджених, використовуючи елементи гейміфікації, нагород, премій, кар’єрного росту; надання психологічної та соціальної підтримки засудженим, зменшення стигми та дискримінації, підвищення їх самооцінки та самовпевненості.
Міжнародний досвід
Аналіз ініціатив у сфері працевлаштування засуджених у світі свідчить про успішні практики. Наприклад, програми в США, Швеції та Нідерландах показують, що інвестиції у навчання та стимулювання роботодавців можуть призвести до позитивних результатів.
Зокрема у США існує багато ініціатив та організацій, які займаються освітою та працевлаштуванням засуджених у сфері інформаційних технологій, таких як The Last Mile, Code.7370, The Prison Entrepreneurship Program, Defy Ventures, Unloop, Televerde, Persevere, The New Life Center та інші. Ці проєкти надають засудженим можливість вивчати програмування, вебдизайн, цифровий маркетинг, підприємництво та інші навички, які допоможуть їм знайти роботу та адаптуватися до суспільства після звільнення. За даними The Last Mile, понад 500 засуджених пройшли їхню програму, а 100 з них вже працюють у сфері інформаційних технологій.
Одним з успіхів цих проєктів є те, що навчання та працевлаштування знижують ризик рецидиву, який становить лише 0,1% для випускників The Last Mile. Однак, ці проєкти також стикаються з деякими проблемами, такими як обмежений доступ до інтернету та комп’ютерів у в’язницях, недостатня фінансова та організаційна підтримка, стигма та дискримінація з боку роботодавців та суспільства.
Враховуючи недоліки досвіду сполучених штатів у вирішенні даної проблематики, для України можна винести такі висновки та рекомендації:
- Необхідно розробити та впровадити національну стратегію з підвищення рівня освіти та працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій, яка б враховувала міжнародні стандарти та рекомендації, а також специфіку української пенітенціарної системи.
- Необхідно забезпечити належні умови для навчання засуджених, зокрема забезпечити їх доступ до сучасних освітніх технологій, таких як онлайн-курси, віртуальна реальність, штучний інтелект, адаптивне навчання тощо.
- Необхідно створити систему гарантій та перспектив працевлаштування засуджених після звільнення, включаючи квоти, субсидії, кредити, стажування, менторство тощо.
Український досвід
В Україні впроваджується ідея працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій. Так, у 2023 році було створено спеціальну біржу праці для ув’язнених, які мають навички або бажання працювати в ІТ-секторі. Однак ця ініціатива стикається з рядом проблем, серед яких низький рівень кваліфікації більшості претендентів на роботу та відсутність довіри з боку потенційних роботодавців. Для подолання перешкод пов’язаних із низькою освітою ув’язнених, ми вже запропонували для обговорення Концепцію освіти засуджених у сфері інформаційних технологій з використанням штучного інтелекту. Щоб завоювати довіру потенційних роботодавців претендентам слід:
- Підтвердити свою кваліфікацію та навички за допомогою сертифікатів, атестатів, портфоліо або рекомендацій.
- Продемонструвати свою мотивацію, відповідальність, готовність до навчання та розвитку.
- Використовувати спеціальні платформи та біржі праці для ув’язнених, які сприяють їх працевлаштуванню, наприклад, єРобота.
- Скористатися підтримкою та консультаціями від громадських організацій, які займаються ресоціалізацією та освітою ув’язнених.
- Застосовувати маркетингові стратегії залучення та утримання роботодавців.
Для чого своєю чергою потрібно впровадити систему сертифікації та атестації навичок навчання та роботи зі штучним інтелектом організовано курси та тренінги для підготовки та підвищення кваліфікації ув’язнених, створено інформаційні та рекламні кампанії для популяризації успішних історій та переваг працевлаштування засуджених в ІТ-сфері тощо.
Висновки
Концепція працевлаштування засуджених в ІТ-сфері з використанням штучного інтелекту має незбагнений потенціал для покращення реабілітації та інтеграції ув’язнених. Проте, для успішної реалізації необхідна не лише підтримка від держави, а й активна участь громадськості, бізнесу та освітніх установ. Розвиток концепції має бути цільовим та комплексним, з врахуванням усіх аспектів інтеграції ув’язнених у цей стратегічно важливий сектор.
P.S.
Концепція працевлаштування засуджених у сфері інформаційних технологій з використанням штучного інтелекту в Україні не є просто технічним документом, а є закликом до всіх зацікавлених сторін — уряду, бізнесу, громадськості, медіа, освітніх установ, правозахисних організацій — приєднатися до дискусії про те, як зробити Україну країною справедливості, розвитку та інновацій. Ця Концепція пропонує розглянути ситуацію з освітою та працевлаштуванням ув’язнених під специфічним кутом зору — використання потенціалу штучного інтелекту для надання їм нових можливостей та перспектив. Ми вважаємо, що ув’язнені є органічною частиною суспільства, від якої ізолюватися — не найкраща стратегія, а навпаки, треба залучати їх до спільної справи розвитку нашої країни.
З повагою, команда Громадської Організації ЗОВУ
