-
Освітній простір у Житомирській УВП № 8: як модель «рівний рівному» працює на ресоціалізацію
Чому ця історія важлива Про ресоціалізацію засуджених в Україні часто говорять загальними фразами. Значно рідше показують живі моделі, які вже працюють у місцях несвободи. Освітній простір у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8» належить саме до таких кейсів. Це не разова ініціатива “для звіту” і не зовнішній проєкт, який зайшов на кілька місяців. Це простір, створений за ініціативи самих засуджених до довічного позбавлення волі, за сприяння керівництва установи, за участю громадськості та бізнесу. Для правозахисної спільноти цей кейс важливий з однієї простої причини: він показує, що людина в місці несвободи не перестає бути суб’єктом навчання, відповідальності, взаємодопомоги і суспільної користі. А для держави це ще й практичне питання…
-
Майбутнє людства: 1000 років наперед — і питання, які ми уникаємо сьогодні
У 2024 році OpenAI, Google та Microsoft витратили десятки мільярдів доларів на розвиток штучного інтелекту. У цей самий час уряди обговорюють регуляцію, яка відстає на роки. Розрив уже існує. І він не абстрактний. Він вже в тому, як ухвалюються рішення, як працюють системи, як перерозподіляється влада і як швидко змінюється середовище, у якому живе людина. Ключове питання не в технологіях як таких, а в тому, чи встигає людське мислення за масштабом цих змін. З цього починається книга «Майбутнє людства: 1000 років шляху». Про що ця книга Книга працює з довгою дистанцією — не 5 і не 20 років, а століття. Автор дивиться на людство скрізь окремі події, але через великі…
-
Що, якщо ми неправильно розуміємо світ?
Що, якщо закони, які керують Всесвітом, працюють і в клітині, і в технологіях, і в суспільстві — просто ми ще не навчилися бачити їх як одну систему? У школі нам пояснюють: Але майже ніхто не ставить простіше питання: чому це взагалі можливо? Чому будь-яка система — від атома до галактики — існує лише тоді, коли між її частинами відбувається обмін? Що, якщо за всіма цими процесами стоїть один і той самий принцип? Книга «Простір & Інформація — Час & Енергія» — це спроба відповісти саме на це питання. Вона пропонує подивитися на світ як на систему взаємодії чотирьох фундаментальних елементів: І якщо ця ідея правильна — вона може змінити те,…
-
Технократична республіка: як ШІ може «вивести вибори з лотереї» — і що в цьому небезпечного
Сучасні вибори дедалі більше нагадують змагання образів, а не перевірку компетентності. Виборець бачить кампанію, слоган, рекламу — але рідко має інструмент оцінити здатність кандидата діяти в кризі. Ми звикли вважати це нормою. Але чи має суспільство право на інший стандарт відбору влади? Саме це питання стало відправною точкою для книги «Технократична республіка: Концепція кваліфікаційних виборів в Україні», створеної у співавторстві інженера, правозахисниці та соціального дослідника. Це спроба поєднати технологічний підхід із гарантіями прав людини. Бо йдеться не лише про інновацію. Йдеться про якість демократії. Синопсис книги «Технократична республіка: Як ШІ рятує вибори» Що, якщо проблема демократії — не в людях, а в механізмі їх відбору? Книга починається з тривожного спостереження:…
-
«Розум та Щастя. Маніфест Єдності Людини та Штучного Інтелекту
У моменти, коли світ тріщить по швах — війна, технологічні злами, невизначеність завтрашнього дня — ми мимоволі зупиняємося й питаємо себе: куди взагалі рухається людство? І що сьогодні відрізняє наші рішення від тих, які вже навчаються ухвалювати машини? Саме тому ми пропонуємо до обговорення важливу роботу — «Розум та Щастя. Маніфест Єдності Людини та ШІ», створену трьома авторами з різним досвідом, але спільним наміром: шукати чесні відповіді на складні питання. Хто автори? Геннадій Буряк — кандидат технічних наук, винахідник, автор понад 60 патентів. Співавтор концепції DSS-асистента правосуддя та цифрової антикорупційної архітектури. Навіть відбуваючи довічне ув’язнення, він продовжує досліджувати, викладати й створювати складні інтелектуальні моделі. Його погляд на ШІ — це…
-
Ознайомлювальний огляд: Загальна Теорія Систем і сучасні застосування
Перед вами — короткий публіцистичний огляд роботи «Загальна Теорія Систем», авторства Геннадія Буряка — кандидата технічних наук, винахідника та автора понад шістдесяти патентів. Буряк є одним із тих науковців, які працюють над складними теоретичними моделями навіть у надзвичайно обмежених умовах довічного ув’язнення, поєднуючи інженерний підхід, філософію та системне мислення. Його праця — це спроба поглянути на світ як на мережу взаємопов’язаних структур, які можна зрозуміти, змоделювати і змінити. Цей огляд не претендує на повне відтворення авторського викладу. Це радше «вхідна точка» — компактне пояснення ключових ідей і логіки документа, написане у публіцистичному стилі, але збережене в рамках наукової коректності. А вже наприкінці сторінки ви зможете перейти до оригінального тексту й…
-
Акценти конференції з реформування пенітенціарної системи України: Цифрова свобода, людська гідність і нові формати майбутнього
Усе почалося з простого питання, що зависло у повітрі з перших хвилин конференції: “Чи може в’язниця стати простором для змін?” А відтак і далі було не про камери, а про камери відео зв’язку. Не про ґрати, а про другий шанс. Не про покарання — про трансформацію. 29 травня 2025 року в Пенітенціарній академії України розпочалась міжнародна науково-практична конференція «Сучасна пенітенціарна система: виклики та рішення в умовах воєнного стану». Це був з’їзд фахівців, що розмовляли про свободу, про право на майбутнє, та про технології, які можуть не обмежувати, а відкривати нові горизонти. Більше 300 учасників, понад 30 доповідачів із України, ЄС та міжнародних організацій, трансляції з колоній, переклад із кількох мов…
-
Коли система запитує себе: чи маємо ми право не змінюватися?
29 травня 2025 року в онлайн-форматі відбулася міжнародна науково-практична конференція«Сучасна пенітенціарна система: виклики та рішення в умовах воєнного конфлікту».Захід зібрав експертів із різних країн, науковців, представників пенітенціарних служб, громадських організацій, міжнародних місій і практиків, які щодня працюють із вразливими категоріями людей у місцях несвободи. Ключовою метою цієї академічної зустрічі стало пошук відповідей на запитання, що з початком війни постали з новою силою: Серед головних завдань конференції — не лише аналіз поточного стану української пенітенціарної системи, а й пошук дієвих моделей, рішень, практик, що довели свою ефективність у кризових умовах — як в Україні, так і за кордоном. Презентації охопили широкий спектр тем: цифровізацію, реформу пробації, психічне здоров’я персоналу, роль капеланів,…
-
Освітній простір у Житомирській установі виконання покарань №8: Як здивувати американця українською тюрмою?
Так, друзі, саме здивувати — а не налякати. І мова не про старі міфи про суворість умов, а про нову реальність: де в’язниця стає місцем для освіти, розвитку, і навіть — справжнього людського діалогу. Місце призначення: Освітній простір №8 Ця зустріч була довгоочікуваною. Бо скільки б не було онлайнів — жоден не замінить живого потискання рук. Живих обіймів. Живого погляду в очі. Навчальний рік 2024/2025 за принципом “РІВНИЙ РІВНОМУ” у Житомирській УВП №8 став справжнім прикладом, як освіта може змінити навіть найзамкнутіший простір. Дві нові групи засуджених — по 8 осіб кожна — успішно завершили курси з комп’ютерної грамотності (викладачі: Шухрат Насиров, Григорій Йовдій), та пройшли курс неформальної освіти від…
-
Віддалена робота в тюрмі: фантастика, утопія чи брутальна реальність 2025 року?
Є теми, які викликають у суспільства автоматичне здивування, якщо не спротив. «Засуджені йдуть у ІТ» — одна з них. На емоційному рівні це звучить як плітка з майбутнього: що там, за межами колючого дроту, замість слюсарки — JavaScript, замість верстатів — ноутбуки, замість охорони — ментори. Або як антиутопія — про світ, де другий шанс приходить не через помилування, а через успішний найм на фриланс-біржі. Це тривожить. І водночас — дає надію. Здається, все почне змінюватися з тієї миті, якщо перестали питати «чи можна дати другий шанс?» і почали питати: «що буде, якщо його не дати?» Деякі країни вже знайшли переконливі відповіді. США. Сан-Квентін. The Last Mile Почали з малого…