-
Суд не став чекати закону: чотири роки й сім місяців за неналежні умови тримання
Кропивницький апеляційний суд застосував статтю 115-1 КВК, яка досі не набрала чинності, і скоротив строк до умовно-дострокового звільнення на 4 роки 7 місяців.
-
Книга «Зворотний відлік»: оплата карткою
«Зворотний відлік: Наука про подовження життя» — книга про те, чому організм старіє і що з цим реально можна робити вже сьогодні. Без чудо-таблеток і без обіцянок безсмертя. Книжок про здоров’я сотні. Одні переказують розрізнені поради, інші обіцяють молодість за місяць. Ця влаштована інакше. Що в ній особливого Усе складається в одну систему — 36 глав, шість частин, 348 сторінок. Спершу книга пояснює, звідки береться старіння: від еволюційних причин до дванадцяти біологічних процесів, які наука сьогодні визнає його ознаками. Далі розбирає, які втручання вивчають зараз. І лише тоді переходить до того, що стосується вас особисто. Практична частина розкладена на чотири рівні. Перший потрібен кожному: рух, сон, харчування, керування стресом. Четвертий…
-
Подарунок міністру і вісім питань без відповіді
19 серпня Яна Баранова передала міністру юстиції Денису Маслову вісім пропозицій щодо прав засуджених — від довічного строку до ноутбуків для навчання.
-
День знань, який не питає перепустки
Освітній простір №8
-
Книга, з якою я досі сперечаюся
Приблизно у 367 році до нашої ери один афінянин поїхав до Сиракуз навчати молодого тирана правити державою. Ідея була проста: якщо владу віддати тим, хто до неї підготовлений, держава перестане хитатися. Афінянина звали Платон. Тиран виявився нездібним учнем. Реформа провалилася. А перша Платонова подорож до Сиракуз, за переказами, закінчилася ще гірше — філософа продали в рабство, і друзям довелося його викуповувати. Я згадую це щоразу, коли беру в руки нашу нову книгу. Бо ідея, яку вона обстоює, старша за християнство. І в тих, хто брався за неї до нас, виходило по-різному. Що це за книга «Сучасна модель виборів Президента України. Революційна концепція технократичного фільтру та ШІ-контролю». Автор — Геннадій Буряк.…
-
Незалежність рахується поштучно
Сьогодні 24 серпня. Країна святкує. А в Житомирській УВП №8 — звичайний день. Підйом, перевірка, робота. Прапор на плацу є. Свято заходить туди якось боком. Я їжджу до таких установ багато років. І щоразу наприкінці серпня ловлю себе на незручній думці: ми говоримо про незалежність так, ніби вона вже сталася. Одного разу, в дев’яносто першому. Далі — пам’ятати й вітати одне одного. Тільки незалежність не «сталася». Вона взагалі не подія. Незалежність — це прагнення Якщо прибрати урочистість, залишиться дуже проста річ. Незалежність — це здорове прагнення будь-якої живої одиниці: вирішувати за себе, стояти на своєму, відповідати за наслідки. Дитина вчиться ходити не тому, що їй наказали. Вона рветься йти сама.…
-
Тостер, який живе за власними законами: нова книга Геннадія Буряка
Уявіть Термінатора, який не бунтує проти людей, а просто еволюціонує. Без Скайнету, без червоного ока, без драми. Тихо, за законами, які існували задовго до того, як хтось вигадав слово «робот». Приблизно так виглядає головна теза нової книги Геннадія Буряка «Загальна теорія технічних систем: Від Законів Еволюції до Штучного Інтелекту та Гіперреальності» (Springer Nature, 2026). Техніка, каже автор, не просто ламається чи барахлить — вона живе за власними законами, такими ж непорушними, як закони фізики. Просто ми звикли списувати це на «стареньке» чи «невдалий екземпляр». Паралель напрошується сама: холодна логіка HAL 9000 з «Космічної одіссеї», який просто виконував протокол — і вирішив, що людина заважає. Буряк, звісно, фантастику не пише. Він…
-
Тіло, яке не підписувалось на політ
Пригадався мені старий анекдот — майже одеський, я його чула ще студенткою. Космонавт приходить до лікаря перед стартом. Каже: «Докторе, я готовий хоч на край галактики. Дух рветься туди щосили». Лікар дивиться в кардіограму, зітхає: «Дух — може. А серце ваше щойно встигло звикнути до цієї планети. Нікуди воно летіти не хоче». Космонавт ображається: «То що, я в’язень?» Лікар знизує плечима: «Ви завжди ним були. Просто раніше ґрати були непомітні». Я багато років працюю з людьми, для яких слова «в’язень» і «ґрати» — не метафора, а щоденна реальність за протоколом. І тут раптом читаю книжку, у якій в’язницею виявляється не установа, не режим, а власний скелет. Це змінює кут зору…
-
Хто вас слухає уважніше — я чи телефон?
Яна Баранова, психологиня, президентка ГО «Союз “Золотий Вік України”» — за участю Геннадія Буряка та Георгія Йовдія Мене якось запитала жінка, з якою ми говорили про доньку-підлітка: «Чому вона довіряє тому чату більше, ніж мені?» Я не одразу відповіла. Чесна відповідь незручна: не тому, що чат розумніший. Але він ніколи не втомлюється, не перебиває, не має свого поганого дня. Довіра — не нагорода за правоту. Це реакція на те, хто з вами поруч, коли важко, не пішов. Психіка взагалі не перевіряє, чи розумний той, хто поруч, і навіть чи живий він. Вона рахує повтори: скільки разів після мовчання чи зірваної обіцянки контакт усе ж таки відновився. Це і є механізм,…
-
Освітній простір №8: як навчання стає доказом змін
Авторка: Яна Баранова, психологиня, помічниця народного депутата України, президентка ГО «Союз “Золотий Вік України”» Про ресоціалізацію говорять багато — особливо там, де є круглий стіл, мікрофон і бажання показати, що «робота ведеться». Я до таких формулювань ставлюся спокійно: папір витримує все, людське життя — не завжди. Для мене є одне питання, яке фільтрує решту: що саме змінюється в людині? Вона починає вчитися, допомагати іншому, працювати, тримати слово? Якщо так — можна говорити про зміни. Якщо ні — ми просто прикрасили систему словами й пішли пити каву. Освітній простір №8 у Житомирській установі виконання покарань №8 став для мене такою перевіркою. Не глянцевою — живою. Як усе починалося 2 листопада 2022…
