Законопроєкт про мобілізацію ув’язнених
13 березня 2024 року Міністр юстиції України Денис Малюська подав до парламенту законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Номер законопроєкту №11079.
Для довідки: існує ще один законопроєкт України №10449, який стосується питань загальної мобілізації. Цей проєкт закону пропонує внести зміни до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Він був зареєстрований 30 січня 2024 року та включений до порядку денного Верховної Ради України 6 лютого 2024 року. Серед ключових пунктів законопроєкту – скасування термінової служби, зміна призовного віку, а також запровадження електронного реєстру військовозобов’язаних.
Мобілізація в Україні:
- Мобілізація в Україні – комплекс заходів, що проводяться з 2014 року у зв’язку із військовим вторгненням Російської Федерації.
- У період з 2014 по 2015 рік Україна провела шість хвиль часткової мобілізації, в ході якої в армію призивалися переважно громадяни з досвідом воєнних дій або термінової служби в армії віком від 20 до 60 років.
- 24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. В Україні було оголошено загальну мобілізацію. До лав Сил оборони та безпеки призиваються військовозобов’язані громадяни (здебільшого – чоловіки) віком від 27 до 60 років.
Умови мобілізації ув’язнених
Передбачається, що мобілізація ув’язнених здійснюватиметься на добровільній основі з можливістю звільнення від відбування покарання після закінчення військового стану. Це може стати шансом для ув’язнених на реабілітацію та повернення у суспільство.
Серед ув’язнених є окрема категорія – довічно ув’язнені. Денис Малюська, міністр юстиції України, схвалює проєкт мобілізації ув’язнених, включаючи довічно ув’язнених. У інтерв’ю він зазначив, що для мобілізації засуджених та ув’язнених необхідно внести зміни до Кримінального, Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів.
Обсяг мобілізації: Урядовий законопроєкт сфокусовано на залученні до армії осіб із судимістю, яких, за його словами, налічується не менше 50 тисяч. Малюська також зазначив, що є тисячі ув’язнених та засуджених, готових стати військовослужбовцями. Однак точна кількість людей, які можуть бути мобілізовані, не уточнюється через міркування національної безпеки.
Категорично не підлягають мобілізації особи, які вчинили злочини проти держави або при виконанні військового обов’язку.
Переваги мобілізації
По-перше, мобілізація ув’язнених надає їм можливість соціальної адаптації та реабілітації, оскільки участь у суспільно значущих завданнях може сприяти розвитку почуття відповідальності та самоповаги. По-друге, мобілізація може зміцнити обороноздатність країни, оскільки додаткові ресурси можуть бути спрямовані на підтримку національної безпеки.
Крім того, мобілізація ув’язнених може допомогти знизити переповненість в’язниць і покращити умови утримання ув’язнених, забезпечуючи більш гуманні умови перебування. Економічно використання праці ув’язнених може знизити витрати на утримання виправних установ, що особливо актуально в умовах обмеженості фінансових ресурсів.
Також варто зазначити, що мобілізація може надати ув’язненим можливість зробити свій внесок у суспільство, що може позитивно вплинути на їхню самооцінку та мотивацію до зміни способу життя після звільнення. Однак, необхідно враховувати ризики та забезпечити належний контроль та підготовку, щоб уникнути негативних наслідків, таких як можливе нав’язування кримінальних правил у військових підрозділах.
Заперечення проти мобілізації
Існують побоювання, що мобілізація ув’язнених може призвести до проблем із дисципліною та безпекою. Окремим питанням є мотивація засуджених добровільно вступати на військову службу. Крім того, є етичні питання, пов’язані з використанням ув’язнених у воєнних діях.
Висновок
Право та обов’язок захищати країну належать усім громадянам, включаючи в’язнів — Стаття 65 Конституції України. Це може стати кроком до їхньої соціальної інтеграції та надання їм другого шансу. Успішність програми мобілізації ув’язнених багато в чому залежить від її реалізації. Після ухвалення законопроєкту та накопичення деяких статистичних даних, можна буде судити про перспективу мобілізації засуджених як до форми умовно дострокового звільнення.
