За межами виправдання: Довічне ув’язнення жінок та питання справедливості
Частина 1.
Ув’язнені жінки складають невелику меншість серед тих, хто відбуває довічне позбавлення волі в усьому світі. Дослідження доводять, що значна кількість жінок, засуджених до цього покарання за серйозні насильницькі злочини, вчиняли їх через те, що самі неодноразово піддавались насильству (Women and Girls Serving Life Sentences.pdf).
Понад вирок: Соціальні та психологічні аспекти жіночого ув’язнення
Вразливість жінок, засуджених до довічного ув’язнення, часто стає причиною їх злочинів та наслідком покарання. Багато з цих жінок вчинили злочини під тиском обставин, які не завжди виправдовують тяжкість покарання. Їхні дії, хоч і завдали шкоди, не завжди свідчать про високий ступінь небезпеки для суспільства. Тому можна стверджувати, що в деяких випадках система кримінального правосуддя щодо них є надто суворою та не завжди справедливою.
У деяких випадках специфічні соціально-демографічні, соціально-психологічні та психофізичні властивості жінок виявляються в особливостях вчинення ними злочинів. У інших випадках сукупність цих властивостей значно знижує ступінь суспільної небезпеки їхніх дій. Зазначене дає підстави стверджувати, що при виборі об’єкта кримінально-правової охорони слід враховувати природні статеві, соціально-психологічні та психофізичні особливості жінок (Жінки, права людини та міжнародне гуманітарне право).
В деяких випадках ці особливості зумовлюють низьку ефективність попереджувального профілактичного впливу закону, нереальність забезпечення кримінальної заборони та штучне розширення сфери високолатентної жіночої злочинності. Враховуючи однакову ефективність різних норм, доцільно використовувати найменш репресивні засоби.
Слід зазначити, що навіть у Росії, яку справедливо європейська спільнота вважає країною з тоталітарним режимом, законодавство є більш гуманним і відповідає вимогам Європейської конвенції, ніж законодавство України.
