Від Камери до Казарми: Шлях Ув’язнених до Збройних Сил
Чи мають ув’язнені право захищати країну у складі армії? Згідно зі Статтею 65 Конституції України, таке право та обов’язок належать всім громадянам, включно з в’язнями. Але чи можуть довічно ув’язнені брати участь у захисті держави? Це питання стало викликом для депутатів Верховної Ради.
4 квітня наша група відвідала Роменську установу виконання покарань № 56. Разом із довічно ув’язненими, які утримуються в цій колонії, ми обговорили важливі питання: освіту, працевлаштування та право надію на майбутнє. Також ми порушили тему права довічно ув’язнених на участь у захисті країни у складі збройних сил. Ув’язнені вважають, що мають право стати поруч із солдатами та захищати Україну. З початку війни 119 ув’язнених Роменської колонії №56 звернулися з проханням про помилування, аби приєднатися до армії та взяти участь у захисті держави.
Для довідки: 13 березня міністр юстиції Денис Малюска вніс до Верховної Ради законопроєкт №11079. Він пропонує зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а також інших законодавчих актів. Це стосується умовно-дострокового звільнення засуджених, які погодяться служити в армії за контрактом у час особливого періоду.
Обговорення проєкту Закону №11079 ускладнене, адже його текст не опубліковано в повному обсязі, і до документа вносяться зміни. Що буде в остаточній редакції, час покаже. Однак, виходячи з логіки обговорень експертами та депутатами, не всі довічно ув’язнені матимуть право захищати країну.
Згідно з законопроєктом №11079, умовно-дострокове звільнення не стосується осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки України, серійні вбивства, злочини, пов’язані зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством, а також кримінальні правопорушення, визначені статтями 152 – 1561, 258 – 2586, частиною четвертою статті 2861 Кримінального кодексу.
Спецпідрозділ К56 ‘З Вірою до Перемоги’: Місія Здійсненна?
Щоб у вас склалося певне уявлення про яких саме ув’язнених ідеться, нижче представлено їхні короткі резюме та ролі, які вони можуть виконувати у лавах Збройних Силах України. Знайомтеся:
- Ярослав, 38 років, з 19 років на довічному, електронщик-программист, готовий бути керівником групи з керування дронами. Ярослав мріє зробити китайський варіант дронів винищувачів з дальністю польоту до 8 тис. км і бойовим навантаженням до 8 авіаракет
- Станіслав, 34 роки, з 19 років на довічному, займається програмним забезпеченням для дронів та пультів керування, у будь-якому варіанті готовий бути на фронті. “Якщо навіть втрату кінцівки на війні, я — програміст, досить однієї руки. Я заробляю головою”.
- Олег, 50 років, фору дасть 20-річним, готовий на фронт бути учасником штурмової бригади, бійцем мінометного розрахунку.
- Андрій, 43 роки, у минулому військовий, курсант Харківського інституту танкових військ, може бути снайпером.
- Сергій, 36 років, з 18 років довічник: “На фронт готовий родину захищати. В якості водія-механіка можу бути максимально корисним.”
- Віктор, 38 років, просто готовий бути корисним, швидко навчають.
- Олег, 54 роки, “если есть что защищать, то все равно кем быть, главное защищать, если ты веришь в свою страну”.
- Валентин – 37 років, готовий спасати, бути медбратом.
- Віктор, 50 років, заяву писав одразу, на фронт готовий, міг би бути максимально корисним в евакуації поранених з поля боя.
- Олег, 50 років, так само.
- Валерій, 56 років, у минулому 7 років служби на Чорноморському флоті у морські спецпідрозділи. Має бойовий досвід в Придністров’ї. “Заяву на фронт писав одразу, можу бути танкістом, невідником оператором без додаткової підготовки”.
- Руслан, 46 років, навчався у військовому центрі “Десна” на механіка-водія. Службу проходив в Луганське і Бахмуте, брати досі воюють.
Спецпідрозділ К56 “З Вірою до Перемоги” майже сформований. Яна Вікторівна спілкується тільки з тими хлопцями, кого знає особисто. Більшість з них вона знає з 2014 року, адже вони — активні учасники наших інноваційних проєктів від ГО “Союз “Золотий Вік України, які спрямовані на навчання та трудове влаштування засуджених. На фотографії — частина взводу.
А ще ми хочемо познайомити вас із програмістом Станіславом. Детальніше про нього та його візит до нашого закладу ми розповімо в наступних повідомленнях.
Між Покаранням та Патріотизмом: Дилема Довічно Ув’язнених
Чи мають засуджені, включаючи тих, хто засуджений до довічного ув’язнення, право захищати Україну зі зброєю в руках у найважчий період її становлення? Візит до Ромнів показав: довічники могли б стати “золотим запасом”, а не просто “гарматним м’ясом”, якби новий законопроєкт це дозволив. Проте існує ризик, що довічники знову опиняться за бортом і залишаться тягарем для у стані війни країни, зокрема фінансовим. Ми розуміємо застереження суспільства, але пропонуємо дати людям шанс виправитися діями. Країна виграє, якщо після ретельного аналізу довічникам дадуть можливість захистити свою державу.
Якщо маєте пропозиції та ідеї, дайте знати — пишіть нижче коментарі або зв’яжіться з нами, ось посилання на наші контакти!
#спецпідрозділК56 #правонанадію
