Справедливість в українському стилі: Історія, яка повинна зламати систему

Ця історія відбулася  31 серпня 2023 р. 

В цей день Президент ГО “Союз “Золотий Вік України” Яна Баранова відвідала судове засідання в Богунському суді міста Житомир. Суд розглядав справу щодо заміни вироку довічного ув’язнення на строк 15-20 років. 

Яна Вікторівна заздалегідь знала, що справа буде складною, але вона навіть не уявляла, наскільки. Мета Яни була спостерігати за судовим процесом, який, хоч і суворий, повинен бути справедливим. Однак зіткнення з реальністю виявилося приголомшливою.

Коли Яна Вікторівна прийшла до суду, вона була готова до складних емоцій і переживань, але очікуваних. Це було вже друге слухання діла.  Проте 6 годин судового засідання  радикально змінили її уявлення про систему правосуддя. “Обґрунтованих підстав для подання на заміну довічного покарання на певний строк не має” — приголомшив Суддя Болейко. Саме такими словами було відмовлено довічно ув’язненому у пом’якшенні вироку — заміни пожиттєвого ув’язнення на ще одне довічне — 15-20 років.  Адже саме так слід розглядати вирок у 15-20 років , коли засуджений вже відбув 29 років, а йому ще слід відбуте не менш ніж 15 років ув’язнення.

Несправедливий вирок та порушення Закону: Військовий, винахідник та обурення у справі довічного ув’язнення

Довічно ув’язнений — мова йде про колишнього військового та бізнесмена, який, попри обмеження ув’язнення, протягом всього терміну (29 років) брав участь у наукових дослідженнях і має на своєму рахунку 65 запатентованих винаходів для оборони держави, а також численні подяки й винагороди. Мова про людину з активною громадянською позицією, яке своїм життям стверджує бажання бути корисною своїй країні. При тому, що він був засуджений за злочин, який він не скоював.

Відмова у заміни довічного ув’язнення на ще 20 років — це на поверхні. Справжнє обурення викликали інше – судовий процес проходив без жодного дотримання закону — мотивація суддів та прокурора. Річ у тім, що відмова у заміни пожиттєвого ув’язнення на певний строк чоловіку,  який, за твердженням установи його відбування покарання, є зразковим, викликає слушне питання: чому суд і прокуратура порушують закон і не дотримуються його норм, особливо в такій важливій справі. Чому саме так?! 

Трохи контексту: Нові закони та старі проблеми правосуддя або чому Прокуратура та Суді порушують Закон

Згідно із Законом N2690-lX від 18.10.2022 р. внесені зміни до ст. 82 (Заміна покарання або його невідбутої частини більш м’яким) Кримінального кодексу України. Відповідно текст статті має нову редакцію (витяг): “Невідбута частина покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінена судом більш м’яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання”.

Щоб уникнути неоднакового застосування ст. 82 КК України учасниками кримінального процесу (для виключення корупційної складової вільного застосування закону на свій суб’єктивний розсуд) стосовно питання визначення ступеня виправлення засудженого, Міністерство Юстиції видало два Накази N294/5 від 19.01.2023 року “Про визначення ступеня виправлення засудженого” та “Методики визначення ступеня виправлення засудженого”. 

З урахуванням останніх Наказів, державна установа виконання покарань діє чітко відповідно до вимог Закону і рекомендує суду замінити засудженому довічне ув’язнення на строк не менше 15 років. Але виявляється, що у прокурора і суддів є власна методика визначення ступеня виправлення засудженого, і тому вони відмовляють засудженим в останній надії — звільнитися ще через мінімум 15 років, тобто коли засудженому виповнюється 75 років. Формальне обґрунтування відмови полягає в тому, що засуджений має 4 стягнення (останнє у 2003 році), не працевлаштований установою, вину не визнає та є агресивним. “Тож підстав для  пом’якшення вироку немає”, — був вбивчий висновок прокурора Калоши. 

Та моменти, коли суд відкидає справедливі аргументи та порушує права людини, моменти, коли право на пом’якшення вироку стає недосяжним – це симптоматично для стану правової системи: вона хвора.

Боротьба за справедливість та #правонанадію: Пілотний проєкт для довічно засуджених

Попри обурення, ця історія додає сил. Ми повинні продовжувати боротьбу за права людини. Після цього судового засідання ми, команда ГО “Золотий Вік України” та наші партнери, обіцяємо моніторити виконання закону #правонанадію на місцях та сприяти розв’язанням проблем, пов’язаних із заміною довічного ув’язнення також і щодо інших ув’язнених. Прошу всіх, кого це стосується, повідомляти нам, як проходять судові розгляди щодо застосування ст. 82 у вашому випадку чи випадку ваших близьких (контакти ЗОВУ).

Справедливість – це фундамент будь-якої правової держави, і ми повинні робити все можливе, щоб її відновити й зберегти. Попереду ще багато боротьби у Верховному суді та Європейському суді, — цей випадок має стати пілотним проєктом, який стосуватиметься всіх довічно ув’язнених. Сили нам всім  у боротьбі за побудову справедливої правової держави!

“Перечитую зараз  “Знедолених” Віктора Гюго. Мова про те, що час іде, і зміни мають статися. Ця історія не повинна повторитися” (Яна Баранова)

Примітка

Шановні громадяни України!

Будь ласка, зверніть увагу на відеозапис, на якому видно, що рішення суду від імені України оголошується колегією суддів сидячи. Це демонструється неповагу суддів до законів України, зокрема до статей 329 та 376 Кримінального процесуального кодексу України.