Школа майбутнього за ґратами: як засуджені будують зміни

Дивуємо американця українською тюрмою? Легко. Якщо це Житомирська УВП №8

Авторка:  Яна Баранова, Президентка Громадської Організації «Золотий Вік України»

Сильно вразитися українською в’язницею разом з американцем готові?
Тоді — наливайте каву й сідайте зручно. Ця історія не про плісняву і не про тарганів. Не про камери по 12 метрів на трьох. Це все ми вже проходили.

Це — про інше. Про те, що в Україні в’язниці змінюються. І не завдяки директивам зверху, а завдяки людям всередині. Засудженим. І тим, хто поруч.

Хто ще дивується плісняві?

Проблеми умов утримання? Так, вони є. Але говорити про них, як про «новину» у 2025-му — смішно. Ще з початку 2000-х над цим працювали правозахисники, монітори, Уповноважений з прав людини, Європейський суд з прав людини. Україна програла понад 100 справ, і держава виплатила понад 1 мільйон євро компенсацій.

Були зареєстровані законопроєкти №5652 і №5653 про відшкодування за неналежні умови — не тільки грошима, а й часом, проведеним у таких умовах. Заступник міністра юстиції Олександр Банчук ще у 2023-му озвучував цю ініціативу. Чекаємо механізм.

А поки — діють ті, хто не чекає.

Замість скарг — дії

Засуджені, які тільки скаржаться, — це звична картина. Але є ті, хто дивиться далі за ґрати.
Вони пропонують рішення, розробляють проєкти, шукають ресурси, не чекаючи «згори». І ось ці троє — я назву їх поіменно — справжні провідники змін.

1. Ігор Трубіцін / Вінницька УВП №1

  • Засуджений довічно понад 30 років.
  • Засновник міжнародного видання «Узник».
  • Автор проєкту реконструкції сектора за європейськими стандартами.

Ігор ще кілька років тому надсилав свої пропозиції в Мін’юст — результату не було. Але на останній зустрічі в Департаменті прозвучало нове: проєкт Трубіціна подано на розгляд міжнародним партнерам. Значить, є шанс. Рубай скелю, Ігоре!

2. В’ячеслав Бігун / Дніпровська УВП №89

  • Засуджений довічно майже 30 років.
  • Керує будівельною компанією.
  • Має реалістичну ідею щодо створення умов для навчання довічників.

Керівництво установи підтримує, не вистачає лише приміщення. Але, знаючи В’ячеслава — він знайде.

3. Шухрат Насиров / Житомирська УВП №8

  • Один з перших, хто отримав пом’якшення довічного вироку за законом #ПравоНаНадію.
  • Організував “Освітній простір №8″ у тюрмі.
  • І залишився в установі, хоч міг піти.

Чому? Бо не кинув проєкт, який сам створював.

“Якщо ми тут ще десять років будемо — треба створювати нормальні умови”, — сказав Шухрат. І створив.

🛠 Як народився новий сектор

Було приміщення — але все інше довелося придумати й зробити.
Шухрат повівся, як справжній менеджер соціального проєкту:

  • знайшов партнерів і меценатів,
  • залучив громаду, бізнес і владу,
  • підготував дизайн, бюджет, логістику,
  • домігся початку будівництва, яке тягнулося 11 місяців.

І це — без державного фінансування. А головне — без ілюзій. Просто наполегливо, чесно, з молитвою на серці.

🇺🇸 Дивуємо американця

Наша команда ГО «Союз “Золотий Вік України”, Університету “Україна” та американській гість  відвідали новостворений сектор для довічників, збудований самими ув’язненими як приклад реальної ресоціалізації.

Мене нічим не здивуєш — я спостерігала за будівництвом з першого дня.
А от Ерік… 

Американець був вражений.

Не тому, що тут чисто. А тому, що тут — система змінюється зсередини. Бо в’язниця, де ув’язнені самі будують освітній простір, створюють новий сектор, навчаються, працюють — це вже не лише каральна установа. Це — школа майбутнього.

💼 А що далі?

  • Житомирська УВП №8 — прецедент дієвої ресоціалізації.
  • Засуджені — не тільки об’єкт, а суб’єкт змін.
  • Керівництво — відкрито до співпраці.
  • Ініціативи — є, працюють, розвиваються.

Пропоную повернутися до теми працевлаштування засуджених у самій пенітенціарній системі. Колись Денис Малюська вже працевлаштував Катю Щуку — довічницю. Усі залишилися задоволені. Катя хоче працювати знову — я за.

А ще — Шухрат Насиров. Я впевнено кажу: ця людина потрібна в Департаменті. У виробничому управлінні. Він знає, як налагоджувати процеси. Вміє шукати рішення. І довів це справами.

Висновок

Це не пафос. Це — факти:

  • українська пенітенціарна система має шанс змінюватись.
  • І змінює її не хтось десь — а оті самі, за ґратами.

Тільки дайте їм право на дію. І дайте побачити, що ми — поруч.

“Якщо кожна УВП матиме свого Шухрата — Мін’юсту залишиться тільки не заважати.”

#думкивголос #реформапенітенціарноїсистеми #інновації #ресоціалізація #правонанадію #житомирськаУВП8 #персоналіїзасуджених #новийпогляд