Коли покарання перевищує злочин: Реалії довічного ув’язнення жінок

Частина 2.

Наразі в Україні 24 жінки засуджені до довічного ув’язнення і перебувають у Харкові. Деякі з них отримали вирок за одне вбивство, засуджені ще за кодексом УРСР 1960 року. Всі ці жінки відбувають покарання у колонії КВК-54 у Харкові, яка через війну щодня зазнає обстрілів.

Любов Саченко, народжена у 1947 році, вже відбула 30 років ув’язнення і зараз їй 76 років. Згідно з законодавчими змінами, запропонованими законом №4049, їй може бути замінено довічне покарання на 20 років, тобто — ще на одне довічне. Якщо це станеться, вона проведе за ґратами загалом 49 років. Важко передбачити, чи доживе вона до 90 років, і яким буде її життя після звільнення.

Сьогодні понад 25 років уже фактично відбули покарання такі жінки-засуджені:

1. Петренко Ірина Володимирівна, 1959 р.н. (відбула 28 років, з урахуванням закону  Савченко 30 років). 
2. Подоляко Тетяна Анатоліївна 1959 р. н. Має онкологічне захворювання 3 стадії (відбула 27 років).  
3. Шинковська Наталія Олександрівна 1976 р.н. (відбула 27 років фактичного покарання, з урахуванням закону Савченко 29 років).
4. Тишковець Людмила Анатоліївна 1974 р.н. (відбула 27 років фактичного покарання з урахуванням закону  Савченко 31 рік).  
5. Кривоніс Світлана Анатоліївна 1963 р. н. (відбула 27 років реального покарання. З урахуванням закону Савченко 30 років). 

На сьогодні 15 жінок, які були засуджені до довічного позбавлення волі, фактично відбули понад 15 років ув’язнення (з урахуванням закону  Савченко їх відбутий термін варіюється від 20 до 25 років). Крім того, ще 5 засуджених жінок мають фактичний термін відбутого покарання 7-12 років.

Нагадаємо, що у РФ максимальний термін ув’язнення для жінок не перевищує 25 років. У країнах Європейського Союзу, до якого прагне приєднатися Україна, існують механізми, що дозволяють довічно засудженим після 10-12 років відбування покарання значно скоротити термін ув’язнення. Водночас в ЄС кожен засуджений має чітке розуміння того, що необхідно зробити для звільнення. Україна ж, бувши членом Ради Європи, з 2000 року продовжує виконувати вироки з довічним позбавленням волі без можливості дострокового звільнення, що визнано неконституційним.

Примітка: Експертна оцінка окремих положень проєкту Закону України № 4048 і проєкту Закону України № 4049 щодо їх неконституційності на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Петухов проти України (№ 2)» — короткий підсумок ключових положень:

• Вступ: Аналіз в рамках проєкту Ради Європи для дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України.
• Проблематика: Розгляд змін до законодавства для виконання рішення ЄСПЛ у справі “Петухов проти України (№ 2)”.
• Правовий Аналіз: Оцінка ефективності механізму умовно-дострокового звільнення засуджених до довічного позбавлення волі.
• Рекомендації: Передбачення необхідності доопрацювання законопроектів для відповідності європейським стандартам.

Частина 1.