Ви знаєте, що в Україні є люди, котрі сидять у в’язниці до кінця свого життя без реальної можливості вийти на волю? Це порушує їхні права та суперечить стандартам Ради Європи.

2019 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав, що система довічного ув’язнення в Україні порушує Європейську конвенцію про права людини (ЄКПЛ). Суд зажадав від української влади запровадити механізм перегляду довічних вироків, щоб дати засудженим шанс на визволення та ресоціалізацію.

2022 року український парламент ухвалив закон, який створив такий механізм. Однак цей закон викликав критику з боку громадських організацій та Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ). Вони вказали на низку недоліків та невідповідностей з вимогами РЄ.

23 березня 2023 року Комітет міністрів Ради Європи висловив свої застереження щодо механізму перегляду довічних вироків в Україні.

В чому проблема? 

• По-перше, механізм надто суворий і не гарантує реальної можливості звільнення з довічного ув’язнення. Засуджені до довічного ув’язнення можуть подати заявку на заміну вироку на терміновий (15-20 років) лише після відбуття 15 років (з моменту набрання чинності законом). Після цього вони можуть бути достроково звільнені лише після відбуття трьох чвертей заміненого вироку. Тобто у найкращому разі вони зможуть вийти на волю через 26 років та 3 місяці. Але це малоймовірно з огляду на погані умови утримання та відсутність медичної допомоги в українських в’язницях.
• По-друге, механізм неясний та необ’єктивний. Засуджені повинні підготувати та подати план реінтеграції у суспільство, але вони не отримують жодної допомоги у цьому. Крім того, їхні заявки розглядатимуться за нечіткими критеріями, які залишають більшу свободу розсуду судді.
• По-третє, механізм не сприяє реабілітації та соціальній адаптації засуджених. Вони піддаються дуже жорсткому та руйнівному режиму утримання (повна ізоляція від інших ув’язнених, заборона спілкування з іншими ув’язненими, крім співкамерників, відсутність смислових занять). Вони також не мають змоги здобути освіту, професійну підготовку або роботу у в’язниці.
• По-четверте, як застосовувати закон про заміну довічного ув’язнення на певний термін стосовно ув’язнених, які відбули понад 15 років — 25 чи навіть 30 років? Якщо таким ув’язненим міняти довічне ще на мінімум 15 років, то в результаті вони мають провести за ґратами від 40 і більше років.

Що робити? 

Громадські організації та КМРЄ закликають українську владу вдосконалити (читайте — конкретизувати) механізм перегляду довічних вироків, щоб зробити його відповідним стандартам РЄ. Вони також вимагають поліпшити умови тримання та надати засудженим до довічного ув’язнення можливості для спілкування, навчання та роботи у в’язниці.

Чому це важливо? 

Тому що довічне ув’язнення – це не лише покарання, а й можливість виправлення. Тому що кожна людина має право на гідне життя та повагу до її гідності. Тому що ми хочемо жити у гуманному та справедливому суспільстві.

Якщо ви згодні з нашою позицією, поділіться цією статтею з друзями та підпишіться на нашу сторінку у Facebook. Ми інформуватимемо вас про новини з цієї теми та інші питання прав людини в Україні.

---

Резюме:

• Проблема

Система довічного ув’язнення в Україні порушує Європейську конвенцію про права людини (ЄКПЛ).

• Теза

Українська влада запровадила механізм перегляду довічних вироків, щоб виконати рішення ЄСПЛ у справі Півнів проти України (№ 2), але цей механізм не відповідає стандартам Ради Європи (РЄ).

• Аргументи

Громадські організації та Комітет міністрів РЄ критикують механізм за надмірну суворість, неясні критерії, відсутність допомоги у реабілітації та соціальній адаптації засуджених до довічного ув’язнення.

• Висновки

Українській владі необхідно суттєво удосконалити механізм перегляду довічних вироків, щоб забезпечити реальну можливість звільнення та ресоціалізації засуджених.

Джерело — РЄ: механізм перегляду довічного ув’язнення в Україні буде вдосконалено (prisonlitigation.org)

---

З повагою, 

Яна Баранова, Президент Громадської Організації ЗОВУ