Міжнародний день спорту в УВП №8: перший тренер-довічник, освіта, робота і право на надію

Сьогодні, до Міжнародного дня спорту, я разом із засудженими відзначаю цей день не словами, а діями. У нас — історична новина: перший в Україні тренер серед довічно засуджених. І так, це не виняток, а сигнал: спорт, освіта, працевлаштування та волонтерство можуть працювати навіть за ґратами — якщо поруч є відповідальні партнери і реальні правила гри.

Спорт як свобода

Для мене спорт — це не лише про здоров’я. Це про свободу вибору, думки й дії. Про шанс змінити власну траєкторію, навіть коли стіни близько.

Візит 6 квітня 2023 року: хто був і що зробили

Ми відвідали Житомирську УВП №8 разом із потужною командою:

  • Яна Баранова, президентка ГО «Союз “Золотий Вік України”»;
  • Анастасія Аверіна, засновниця маркетингової агенції Averina;
  • Ахмад Ахмедов, президент Всеукраїнської федерації K-1;
  • Олексій Решетняк, начальник відділу організації психологічної роботи та навчання засуджених Управління ресоціалізації та соціальної реабілітації ДКВС.

Освіта в дії: реєстрація в «Дії» і шлях до самозайнятості

Ми стартували з проєкту «Освіта засуджених: як програма “Дія” може допомогти ув’язненим». Суть проста:

  • дати доступ до державних сервісів і освітніх ресурсів через «Дію»;
  • допомогти здобути державні сертифікати, пройти навчання;
  • створити умови, щоб людина могла стати самозайнятою, зареєструвати ФОП і сплачувати податки — робити свій внесок у суспільство ще під час відбування покарання.

Ініціатор напряму — керівник «Освітнього простору» в установі, довічно засуджений Шухрат Насиров.
Наразі в «Освітньому просторі» УВП №8 працюють дві групи з комп’ютерної грамотності по 8 осіб. Після завершення курсу — сертифікат, далі — вузькоспеціалізовані ІТ-напрями: інтернет-маркетинг, вебдизайн, копірайтинг, веброзробка (список відкритий). Завершальний крок — працевлаштування через «Біржу працевлаштування засуджених України».

Прецедент: перший договір тренера серед довічників

  • Вручено 4 подяки довічно засудженим за активність і прогрес.
  • Підписано новий трудовий договір, один волонтерський договір, а також продовжено 4 чинні договори з довічно засудженими.
  • Головне: укладено перший унікальний договір, за яким довічно засуджений став тренером клубу K-1 після проходження професійного онлайн-навчання і отримання сертифіката.

Це більше, ніж новина. Це доказ можливості ресоціалізації навіть для довічників — за умови особистої мотивації, прозорих правил і підтримки інституцій.

Огляд умов: камери і дворики очима команди

Разом із Яною Барановою та Олексієм Решетняком ми оглянули спецкорпус: житлові камери і прогулянкові дворики.
Враження просте й чесне: умови різні, як і люди. Але спортивне обладнання у дворику здебільшого застаріле або відсутнє. Ми плануємо разом із командою та самими засудженими змінити ситуацію: спорт — це не “опція”, а необхідна частина здоров’я і ресоціалізації.

Право на надію: опитування довічно засуджених і закон #правоНаНадію

Ми провели серію інтерв’ю “запитання-відповідь” щодо старту застосування до довічно засуджених закону #правоНаНадію. Наш принцип простий: засуджені — громадяни України. Вони мають право на освіту, розвиток і свободу як життєву мету, що дисциплінує і мотивує вчитися, працювати, жити.

Ключові запитання:

  • Скільки вже відбутого строку?
  • Чи працевлаштовані/хочете працювати? Який фах був до вироку?
  • У разі звільнення: житло, місце постійного проживання, підтримка родини?

Більшість відповіла: є фах і стійкі родинні зв’язки, до волі готові. Найболючіше — реальна дія #правоНаНадію для тих, хто відбув 25–30 і більше років.
Закон пропонує замість довічного — ще 15–20 років. Для людей із середнім віком 50–55 років це часто сприймається як заміна одного довічного іншим.

Окремо вразила історія людини, що відбуває покарання з 1991 року і за “законом Савченко” має у заліку вже 38 років. Два інсульти. Надія тане.
Ми поставили ці питання у зверненнях до Верховного Суду, Конституційного Суду, профільного комітету ВРУ та Генерального прокурора. Відповідей поки немає. Зустрічі заплановані. Боротьба триває.

Навіщо ми це робимо

Бо другий шанс — це не про м’якість системи. Це про зміст покарання: виправити, навчити, повернути людину у суспільство з іншим набором навичок і сенсів.
Спорт, освіта, працевлаштування, волонтерство — це інструменти зниження рецидиву і підвищення безпеки суспільства.

Подяка і наступні кроки

Дякуємо адміністрації установи, засудженим, партнерам і всім, хто вкладається у цю роботу не заради “галочки”, а заради людської гідності. Коли керівництво, ув’язнені і громадськість рухаються в одному напрямку — це надихає.

  • Продовжуємо навчання та працевлаштування через «Біржу».
  • Розвиваємо «Освітній простір» у форматі «рівний рівному».
  • Працюємо над оновленням спортзон у дворах.
  • Просуваємо #правоНаНадію у правовому полі.

Разом — робимо складне можливим.