Я часто ловлю себе на думці, що про штучний інтелект сьогодні говорять або занадто захоплено, або занадто спрощено. Або це чергова “революція”, яка все змінить, або чергова технічна тема “для своїх”. Рукопис книги «Загальна теорія побудови нейромереж та людиноподібних роботів» привертає увагу. тому, що це не просто текст про архітектури моделей. Це спроба подивитися на ШІ як на систему, що виходить у фізичний світ, взаємодіє з людиною, приймає рішення, впливає на безпеку і межі людського контролю. У книзі задано сильну рамку: інтелект не існує “у вакуумі”, він має бути втіленим — через тіло, сенсори, дію і середовище. Про що ця книга На першому рівні це дуже велика й амбітна книга…