Освіта за ґратами: підсумки пілотного проєкту METATECH CHARITY

Освіта за ґратами: підсумки пілотного проєкту METATECH CHARITY

Якщо хтось думає, що вчитися програмуванню важко, спробуйте робити це, коли твій «кампус» – це камера з гратами, а інтернет – недосяжна мрія. У 2024 році ми започаткували пілотний проєкт METATECH CHARITY з ІТ-навчання довічно засуджених. Експеримент тривав із червня по грудень у трьох установах: Житомирській УВП №8, Роменській ВК №56 та Дніпровській ВК №89.

Як це було: старт, марафон, фініш

На початку в нас були великі амбіції. Житомирська УВП №8 стартувала з 20 учасників – дійшли до кінця лише 4. Дніпровська ВК №89 почала з 10, фінішували теж 4. У Роменській ВК №56 із 11 залишилося троє. Чи можна сказати, що ми стали свідками класичної еволюції виживання? Безперечно!

А тепер уявіть собі: сидите ви в камері, з програмуванням знайомі лише з кіно про хакерів, але тут вам кажуть: «Давай, хлопче, бери JavaScript, у нас тут реформа освіти!» Дехто справді втягнувся, і їхні імена тепер фігурують у підсумкових відгуках.

Хто дійшов до фінішу?

Житомирська УВП №8:

  • Корольов Євген
  • Григорій Йовдій
  • Шухрат Насиров
  • Гегельський В’ячеслав

Дніпровська ВК №89:

  • Турчененко Віталій
  • Шлейгель Денис Петрович
  • Ільман Зігфрід Олександрович
  • Бігун В’ячеслав Васильович

Роменська ВК №56:

  • Нікулін Станіслав
  • Онипа Олег Васильович
  • Заїка Ярослав  Миколайович 
  • Василенко Сергій Васильович

Чому так мало фінішерів?

Зменшення кількості учасників пояснити легко: програмування – це не гангстерський серіал. Тут не вийде швидко і безболісно. Виявилося, що більшість новачків просто не були готові до такого виклику. Одні не мали мотивації, інші не витримали інтелектуального навантаження. Ув’язнення – це, звісно, сувора школа життя, але навіть вона не підготувала людей до функцій, циклів і об’єктів у JavaScript.

Що ж вони вивчили?

Наші бійці досягли рівня «Програмування 101»: змінні, операції, цикли. Дехто навіть створив невеличкі проєкти – годинник, презентації, динамічні анімації. Уявіть собі – сидиш у колонії, а на екрані з’являється напис «Привіт, гості! Далі — імена». Цифрова форма привітання, замість рукостискання і традиційного знайомства – короткий рядок коду, що вітає гостей, нагадуючи: навіть за ґратами можна стати частиною цифрового світу.

Побажання, висновки та мрії про майбутнє

Загалом проєкт довів: якщо дати можливість, люди вчаться навіть за ґратами. Але, щоб таких було більше, потрібні додаткові стимули: більше навчальних матеріалів, тісніша взаємодія з менторами, можливість практикуватися. Програмування – не магія, а постійна робота над собою, що доволі складно без належної підтримки.

Усі учасники отримали сертифікати (так, у них тепер є підтвердження, що вони програмували). А ті, хто дійшли до кінця, – ще й подяки за наполегливість.

Що далі? Тепер чекаємо зустрічі з новим керівництвом Департаменту з питань виконання покарань, щоб вирішити, чи отримає цей експеримент другий сезон. Чи зможе IT-освіта стати частиною ресоціалізації засуджених? Ми віримо, що так. Але, як показує практика, в цій країні навіть найкращі ініціативи часто стикаються з несподіваними «багами» системи.

#освіта_засуджених #ресоціалізація #metatech_charity #навчанняІТ #правонанадію