Лист-орієнтування Офісу Генпрокурора про УДЗ: що в ньому

У вересні 2021 року Офіс Генерального прокурора розіслав керівникам обласних прокуратур вісім сторінок. Називається документ сухо: лист-орієнтування щодо організації нагляду за додержанням законів при застосуванні до засуджених умовно-дострокового звільнення.

Читається він зовсім не сухо. Бо це рідкісний випадок, коли державний орган сам, своїми словами, пише те, що ми роками чуємо від засуджених і їхніх родин.

Що визнала прокуратура

Цифри в листі — за 2019–2020 роки. За два роки суди розглянули понад 12 тисяч клопотань і подань про УДЗ. Частка відмов у 2020-му зросла до 33%. А якщо рахувати разом із тими, кому відмовили ще комісії установ і до суду справа не дійшла, відмов від 45 до 60%.

Причину лист називає прямо: неякісна підготовка матеріалів працівниками установ. Прокурорам доручено не допускати таких формальних відмов.

До листа додано узагальнені рекомендації. Їх склали після круглого столу в липні 2021-го, де поруч із прокурорами працювали Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка, «Україна без тортур», данський інститут DIGNITY та інші. Там розібрано підстави, якими відмову обґрунтовують помилково. Про погашені стягнення, які все одно ставлять у провину. Про довідки з майбутнього місця роботи, яких закон не вимагає. Про переведених з іншої колонії, яким «ще не вивчили». Я зупинюся на трьох.

Визнання вини

Адміністрації установ, сказано в листі, вважають визнання вини основною умовою УДЗ. Хоча стаття 81 Кримінального кодексу такої умови не містить.

Це 2021 рік. А в січні 2023-го Мін’юст затвердив Методику визначення ступеня виправлення засудженого. За нею комісія ставить бали, і 65 з них потрібні, щоб людину представили до УДЗ або до заміни покарання. Перший критерій — ставлення до скоєного, з визнанням чи невизнанням вини. Нуль балів отримує той, хто «вважає, що з ним вчинили несправедливо».

Один засуджений оскаржував ці пункти в суді. Київський окружний адміністративний суд у 2025 році йому відмовив, апеляція рішення залишила. Про лист прокуратури суд сказав так: він рекомендаційний для органів прокуратури й не обов’язковий для Мін’юсту. 7 вересня 2026 року той самий суд закрив його другий позов — питання вже вирішене.

Формально все сходиться. Прокуратура пише одне, міністерство затверджує інше, і обидва документи чинні.

Праця, якої немає

Закон вимагає, щоб засуджений довів виправлення сумлінним ставленням до праці. Лист нагадує: роботою забезпечено близько третини засуджених. Тому сумлінним ставленням треба вважати й неоплачувану роботу з благоустрою, творчість, навчання.

У квітні 2023 року Роменський міськрайонний суд розглядав клопотання довічно засудженого, який відбув понад 21 рік. У залі він пояснив, що за весь цей час не працював жодного дня. Місць для його категорії засуджених у колонії немає. Суд йому відмовив — з іншої, процедурної причини. Але ці двадцять років без роботи нікуди не зникають, коли комісія бере до рук Методику з її критерієм «ставлення до праці».

Сім днів

Третє, і для читачів нашого сайту, мабуть, найкорисніше.

Лист прямо звертається до громадськості й захисників. Якщо суд ухвалив незаконну відмову, можна написати до обласної прокуратури, щоб прокурор подав апеляцію. Строк — сім днів з дня оголошення ухвали (частина друга статті 395 КПК). Обласні й окружні прокуратури, за листом, зобов’язані такі звернення перевіряти.

Сім днів минають швидко. Про цей шлях краще знати ще до засідання.

Лист у залі суду

Засуджені посилаються на цей лист самі. Цитують пункт п’ятий: попередній висновок адміністрації, що людина «не стала на шлях виправлення», не може бути єдиною підставою вважати, що вона свого виправлення не довела. Її можна знайти в ухвалах про УДЗ: засуджені переписують цей пункт до своїх клопотань.

Адресат у листа інший. Він написаний для прокурорів.

Що змінилося за п’ять років

Через шість днів після листа, 16 вересня 2021 року, Конституційний Суд визнав неконституційним те, що довічно засудженим закрито і УДЗ, і заміну покарання. Рік потому, у жовтні 2022-го, парламент ухвалив закон №2690-IX. Тепер після п’ятнадцяти відбутих років суд може замінити довічне позбавлення волі строком від 15 до 20 років. Ми називаємо цей закон #правонанадію.

Потім з’явилася Методика з балами. У першій редакції, січня 2023-го, до заміни покарання мали представляти з 61 бала. У грудні того ж року Мін’юст підняв поріг до 65. Про визнання вини в ній нічого не змінилося.

Змінилися й цифри, причому різко. Правозахисники «Донецького меморіалу» щороку збирають відповіді ДКВС. У 2023 році умовно-достроково звільнили 3274 людини — близько третини тих, хто формально мав на це право. У 2024-му вже 9236, це 80,5%. У 2025-му 6967, або 84,8%.

Пояснення стрибку в огляді немає, автори самі називають його незрозумілим. В одному році з ним, у травні 2024-го, з’явилося умовно-дострокове звільнення для служби в армії за контрактом, стаття 81-1 Кримінального кодексу. Чи пов’язані ці дві речі і наскільки, з відкритих даних не видно.

Довічно засуджених ці відсотки майже не стосуються. УДЗ для них можливе тільки після заміни довічного строком і відбуття трьох чвертей нового строку. Як ми уже писали, новий строк рахують з дня заміни, і роки, відбуті до неї, в розрахунок не йдуть.

На 1 січня 2026 року довічне відбували 1573 людини. Протягом 2025-го тридцятеро з них померли в установах.

Яна Баранова,
президентка ГО «Союз “Золотий Вік України”»

Джерела: лист-орієнтування Офісу Генерального прокурора від 10.09.2021 № 20/2/2-311вих-544ОКВ-21 з додатком «Узагальнені рекомендації щодо застосування умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання». Методика визначення ступеня виправлення засудженого, наказ Мін’юсту від 19.01.2023 № 294/5 — zakon.rada.gov.ua. Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 у справі №320/25917/26 та ухвали Роменського міськрайонного суду у справах №585/392/23 і №585/182/23 — Єдиний державний реєстр судових рішень. Статистика УДЗ і довічно засуджених — щорічні огляди «Донецького меморіалу» за даними ДКВС: 2024 рік, 2025 рік.