Авторка: Яна Баранова, ГО “Союз ‘Золотий Вік України'” Мені важко писати це не на емоціях. Та й, чесно, не хочу писати без емоцій. Бо коли ти три роки з командою моніториш справу — не просто читаєш документи, а переживаєш кожне засідання, кожен погляд адвоката, кожне мовчання прокурора, — то стаєш частиною цього процесу. Частиною боротьби. І коли після всього суд видає «відмовити в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами», це не просто ухвала. Це ляпас. Це вирок — не лише для Геннадія Буряка. Це вирок — для всіх нас. Полтавська битва. Не історична — судова Від самого початку справа Буряка трималась на швах. Не на фактах. Не на праві. А на…