25 грудня я знову була в Житомирській установі виконання покарань №8.Це був різдвяний візит — не формальний і не показовий. Теплий. Людяний, після якого виходиш із відчуттям: ми рухаємося в правильному напрямку. Ми вітали учнів і викладачів Освітнього простору, підбивали підсумки року, говорили про плани, ділилися атмосферою, якою справді хочеться надихатися.Бо інколи свято — це не гірлянди й слова.Це внутрішнє відчуття значущості того, що ти робиш. Четвертий рік Освітнього простору №8: що це означає на практиці Освітній простір №8 працює в установі вже четвертий рік поспіль.І для мене це ключовий показник: проєкт не «вистрілив і зник», а став стабільною частиною життя установи. Цього разу ми з психологинею та волонтеркою ГО…