Ми виборемо своє право на свободу і життя у суспільстві, де права людини понад усе.

До Нового 2023 року залишається кілька днів . Хочемо завершити короткий освітній курс про права людини саме сьогодні, 29 грудня 2022 р , коли з 5 ранку вся країна підверглася черговому жорстокому нападу російського агресора . Війна ідеологій триває.Твердо віримо , що закінчиться вона перемогою демократії . Ми виборемо своє право на свободу і життя у суспільстві , де права людини понад усе.
Частина 3.
Боротьба ідеологій і поява вчення про права людини.
Капіталістичне суспільство породило кілька альтернативних ідеологій, в тому числі комунізм і нацизм.
В основі нацизму лежала ідея всесвітнього завоювання і мілітаризації, на що її прихильникам не вистачило сил.
Більш стійким виявився комунізм, але сама його міцність привела до бюрократичного застою і, закономірно, до економічного зубожіння.
У Східній Європі довелося перешкоджати його розпаду збройною силою (Угорщина, 1956 рік; Чехословаччина, 1968 рік). Старання поширити комуністичну ідею за межі «країни переможного комунізму» – СРСР, приводили до дорогих, але марних спроб підтримати тоталітарні режими в країнах Африки (колишніх колоніях), в Латинській Америці. Вони і не могли не опинитися безплідними, тому що африканські диктатури, нібито знаходилися в пошуках «шляху некапіталістичного розвитку», насправді уособлювали фазу середньовіччя. Звідси безперервні війни, нестійкі кордони володінь і відсутність яких би то не було гарантованих прав людини.
Обидві зазначені альтернативні ідеології капіталістичної фази – нацизм і комунізм – вели в глухий кут і не виводили суспільство в будь-яку нову фазу.
Це змогла зробити третя альтернативна ідеологія – вчення про права людини, що стало тепер потужним соціально-психологічним спонуканням. Вчення про права людини було виражено в роботах Беккаріа, Монтеск’є, у французькій «Декларації прав людини і громадянина», в американському «Біллі про права», що з’явилися ще в XVIII в., але це вчення до середини XX в. не стало панівним.
За першими деклараціями був розвиток класичного капіталізму з його нестримною експлуатацією робітничого класу. Альтернативна ідеологія впливає на суспільство лише тоді, коли в силу вступають і інші дві ознаки нової фази – зміни в структурі виробництва і суперзброя. Зміни в структурі виробництва відбувалися з початку XX ст. – дуже важливу роль тут зіграли соціал-демократи, фабіанці і лейбористи, які зуміли домогтися зміни розстановки сил у виробництві. Вчення про права людини отримало подальший розвиток у виступі Вільсона в 1918 році, в Статуті Ліги Націй в 1920 році.
Універсально оформленою ідеологією воно стало лише в Статуті Організації Об’єднаних Націй, розробленому в 1942-1946 роках, і в інших її декретах. Але остаточний кінець капіталістичної фазі поклав винахід ядерної бомби.
Відлік часу існування нової історичної фази проводиться з того моменту, коли всі три найголовніших діагностичних ознаки настання нової фази вже були, а саме з часу випробування перших водневих бомб в США (1952 рік) і СРСР (1953 рік). Ядерна війна означала б загибель усього людства, а щоб заборонити ядерні бомби і припинити їх виробництво, потрібно було перебудувати все ставлення суспільства до військових конфліктів взагалі, зняти максимальну кількість дискомфортів. Це ще не остаточно досягнуто: деякі тоталітарні (та й інші) режими не втрачають надію створити власну ядерну бомбу і тим самим під загрозою знищення людства зміцнити або встановити свою владу. Світовій спільноті поки вдасться позбавити себе від цієї небезпеки. Але війна ідеологій і загроза триває. Наша країна зараз знаходиться на передовій, в самому епіцентрі боротьби. Ми обов’язково вистоїмо і переможемо. Виборемо своє право на свободу і життя у демократичному суспільстві, де права людини понад усе.
ВІРИМО. ДІЄМО. ПЕРЕМОЖЕМО.