Післявоєнні реформи: Закон “Найменших” та Кейнсіанська модель економічного розвитку України

Ми, колектив громадської організації “Золотий Вік України”, прагнемо зробити власний внесок у соціальну, освітню та економічну капіталізацію України. Хоча війна призупинила багато економічних процесів, ми вважаємо, що цей час можна використати для генерації нових ідей та залучення громадськості до дискусії про повоєнний розвиток країни.

Наша мета — захистити та розвивати демократичні, громадянські та природні права людини в Україні, які закріплені в Конституції України (стаття 3) та міжнародних договорах (стаття 9). Ми закликаємо до об’єктивності та балансу в дискусії, яка має базуватися на фактичних даних та раціональних аргументах, а не на емоційних висловлюваннях чи маніпулятивних технологіях. Ми сподіваємося, що така дискусія сприятиме підвищенню рівня освіченості та зацікавленості громадян у питаннях економічного розвитку країни.

За далекосяжними наслідками нашої ініціативи, ми маємо на меті побачити Україну серед передових європейських країн, з високим рівнем розвитку науки, як ключового фактора виробництва та сфери послуг. Відзначаємо, що ознака нашої концепції полягає у поєднанні науки з виробництвом та сферою послуг, яке відображає рівень їх інтеграції; для вимірювання останньої застосовується показник наукомісткості виробництва та сфери послуг. А всеосяжність інновації вимірюється залученістю найменш економічно спроможних верств населення — бюджетники, малозабезпечені родини, пенсіонери, молодь, безробітні — це Закон “Найменших” у дії.

Концепція інтеграції науки, виробництва та послуг для розвитку України: постіндустріальна модель економіки

Якщо раніше розвиток науки, сфери послуг та виробництва розглядалися як окремі галузі, то в постіндустріальній моделі економіки ці складові розглядаються в якості нероздільної системи, що прогресує по ланцюжку: наука — техніка — технологія — послуги та виробництво. Автор такої концепції – американський вчений та інженер Енді Гроув. У 1965 році він опублікував статтю “Закономірність розвитку технології”, в якій автор стверджував, що наука, техніка та технологія повинні бути взаємопов’язані та розвиватися разом, щоб забезпечити зростання у сфері виробництва та послуг. Для побудови постіндустріальної економіки потрібно:

1. Сприяти взаємодії між науково-дослідними установами та виробничими підприємствами. Для цього можна проводити спільні проєкти, дослідження та використовувати новітні технології, що забезпечують якісну продукцію та послуги.
2. Розвивати технологічні інновації, зокрема в області інформаційних технологій та інтернету речей. Це дозволить покращити якість та ефективність виробництва, а також надавати більш якісні послуги.
3. Створювати сприятливі умови для підтримки та розвитку стартапів та малих підприємств. Для цього можна проводити конкурси на найкращі ідеї та проєкти, надавати державну фінансову підтримку та допомогу в отриманні патентів на нові розробки.
4. Розвивати систему професійної підготовки фахівців відповідно до вимог ринку праці. Для цього можна створювати нові освітні програми та курси, спрямовані на набуття необхідних знань та навичок для роботи з новітніми технологіями.
5. Створювати сприятливі умови для розвитку наукових досліджень у сферах, що потребують нових розробок та інновацій. Це дозволить забезпечити стале зростання технологій та виробництва, а також сприятиме розвитку нових ринків та галузей.
6. Здійснювати моніторинг ринку та змінювати підходи до виробництва та послуг відповідно до потреб споживачів. Для цього можна проводити опитування, аналізувати відгуки та пропозиції клієнтів, а також відстежувати нові тенденції в галузі.
7. Розробляти програми енергоефективності та зменшення викидів виробництва. 
8. Створювати сприятливі умови для впровадження циркулярної економіки. Для цього можна використовувати новітні технології та методи вторинного використання ресурсів та матеріалів, що забезпечить екологічно чисте та економічно ефективне виробництво.
9. Створювати мережі співпраці між підприємствами та науково-дослідними установами для обміну досвідом та знаннями. Це дозволить забезпечити більш ефективне використання ресурсів та зростання конкурентоспроможності підприємств.
10. Закладати цілі та плани на довгострокову перспективу, що дозволить підприємствам та науково-дослідним установам працювати на мету забезпечення сталого розвитку та зростання.

Реформи, необхідні для переходу до моделі цифрової та інноваційної економіки в Україні

Для переходу до для будівництва постіндустріальної моделі економіки в Україні необхідно проводити реформи за наступними напрямками:

• Створення сприятливого клімату для розвитку бізнесу та залучення інвестицій, зокрема через спрощення податкового та регуляторного навантаження, захист прав власності та боротьбу з корупцією.
• Реформування енергетичного сектору, зокрема через лібералізацію ринку електроенергії та газу, підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії.
• Модернізація промисловості та інфраструктури, зокрема через підтримку високотехнологічних галузей, оновлення транспортної мережі та цифрової інфраструктури.
• Розвиток людського капіталу, зокрема через покращення якості освіти та медичних послуг, стимулювання науково-технологічної діяльності та інновацій, популяризацію української культури та спорту.
• Інтеграція в європейський та світовий економічний простір, зокрема через реалізацію Угоди про асоціацію з ЄС, участь у мультимодальних проєктах транспортного сполучення, розширення мережі вільної торгівлі.

Більш того, для того, щоб побудувати цифрову економіку в Україні, необхідно, по-перше, створити сприятливе законодавче та регуляторне середовище для розвитку інноваційних технологій та бізнес-моделей. Другим кроком є модернізація інфраструктури та підвищення доступності швидкісного інтернету в усіх регіонах країни. Третім напрямком є підтримка освіти та навичок, необхідних для цифрової трансформації економіки. Четвертим аспектом є залучення громадян та бізнесу до цифрових послуг держави та місцевого самоврядування. П’ятим фактором є забезпечення кібербезпеки та захисту персональних даних в цифровому просторі. Шостим елементом є сприяння міжнародному співробітництву та інтеграції в глобальну цифрову агенду.

Узагальнюючи, важливими заходами для розвитку науки, техніки та виробництва є сприяння взаємодії між науково-дослідними установами та виробничими підприємствами, розвиток технологічних інновацій, створення сприятливих умов для підтримки та розвитку стартапів та малих підприємств, система професійної підготовки фахівців відповідно до вимог ринку праці, розвиток наукових досліджень у сферах, що потребують нових рішень та інновацій, розвиток енергоефективності та зменшення викидів виробництва, створення сприятливих умов для впровадження циркулярної економіки та закладання цілей та планів на довгострокову перспективу. 

Закон “Найменших”: як соціальна солідарність впливає на якість життя громадян України

Кожен громадянин України повинен вносити свою прогресивну та активну працю до накопичувального базового фонду культурно-економічної платформи держави. Цей фонд передається наступним поколінням громадян нашої держави з метою забезпечення зростання якості базової платформи життя громадян від покоління до покоління.

Для досягнення цього накопичувального ефекту необхідно, щоб кожен громадянин України максимально направив свої зусилля на поповнення базової платформи своєю активною працею. Це повинно відбуватися на основі широкого спектра наукових знань, які відповідають вимогам сучасності.

Всі громадяни України взаємозалежні й не можуть існувати незалежно та самостійно від інших членів суспільства. Українське суспільство є єдиним соціальним організмом, який повинен демонструвати солідарність між громадянами.

Якість життя кожного громадянина України залежить від якості життя суспільного соціального організму громадян України. Для забезпечення стійкості цілого необхідно враховувати закон відносних спротивів (закон “Найменших”), згідно з яким стійкість цілого залежить від найменших відносних спротивів всіх його частин у будь-який момент часу.

Приклади

Закон “Найменших” — це фізичний закон, який описує взаємодію частинок і систем в будь-якому фізичному процесі. Однак цей закон може бути застосований і в соціальному контексті, де його можна використовувати для розуміння та передбачення різноманітних соціальних процесів.

1. Наприклад, у політиці можна застосовувати закон “Найменших” для розуміння того, які рішення приймає партія або інша політична організація. Найпоширеніший приклад цього закону — це партія з блоковим складом, у якій є два крила, одне з яких передове, а інше — відстале. Якщо ці крила мають рівну кількість впливу на прийняття рішень в партії, то вірогідніше, що передове крило буде не так впливовим, як відстале. Це тому, що передове крило, як правило, має більше ідей та візій, але його погляди можуть бути непопулярними серед більшості членів партії. З іншого боку, відстале крило може мати менше ідей, але його погляди можуть бути більш прийнятними для більшості. Таким чином, у випадку з партією, яка має блоковий склад і два крила, рішення буде прийматись з урахуванням поглядів менш впливового, але більш популярного відсталого крила. Це може призвести до того, що передове крило не отримає достатньо впливу на прийняття рішень, але це дозволяє зберегти єдність партії.
2. Закон “Найменших” також може бути застосований для розуміння та передбачення соціальних процесів, де відбуваються в різних сферах життя, включаючи бізнес, економіку та соціальну діяльність. Наприклад, у бізнесі цей закон може бути застосований для розуміння того, які товари чи послуги є більш популярними серед споживачів, та для того, щоб визначити, які заходи потрібно приймати, щоб збільшити продажі.
3. У економіці закон “Найменших” може бути застосований для розуміння того, які ресурси є найбільш важливими для розвитку економіки, та для того, щоб визначити, які країни чи компанії мають найбільший вплив на світову економіку. Також, цей закон може бути застосований для розуміння того, як взаємодіють різні економічні фактори, такі як виробництво, споживання та інвестиції.
4. У соціальній діяльності закон “Найменших” може бути застосований для розуміння того, які групи людей мають найбільший вплив на суспільство та які проблеми є найбільш загостреними. Цей закон може допомогти в розумінні соціальних нерівностей та допомогти в прийнятті рішень, які сприятимуть більшості людей.

Узагалі, закон “Найменших” є важливим інструментом для розуміння та передбачення різноманітних фізичних та соціальних процесів, що відбуваються навколо нас. Використання цього закону дозволяє отримати більш об’єктивне та точне уявлення про те, які процеси відбуваються та як вони можуть розвиватись у майбутньому.

Застосування закону “Найменших” до реформ в Україні: посилити слабку ланку

Закон найменших А. Богданова — це один з принципів текстології, науки про організацію складних систем. За цим законом, розвиток системи залежить від найменш розвиненого її елемента, який створює “слабке місце” в усій структурі. Щоб підвищити ефективність системи, необхідно покращувати саме цей елемент, а не ті, що вже досить розвинені. Таким чином, підвищення ефективності системи можливе, якщо виявити “слабке місце” в усій структурі та покращити саме його.

Україні необхідно перейти на постіндустріальну модель економіки, яка базується на інноваціях, знаннях та творчості. Для цього потрібно зосередитись на розвитку тих сфер економіки, які залишаються недостатньо розвиненими, таких як інфраструктура, освіта, наука, фінанси тощо. Визначивши “слабке місце” в усій структурі української економіки, можна спрямувати ресурси на модернізацію та інтеграцію цих сфер з іншими галузями економіки країни, щоб створити умови для розвитку постіндустріального суспільства.

Узагальнюючи, застосування закону найменших А. Богданова дозволить побудувати більш ефективну і стабільну економіку, яка буде спроможна забезпечити розвиток і прогрес України. Оптимізація ресурсів та фокусування на “слабкому місці” в усій структурі економіки допоможе забезпечити розвиток недостатньо розвинених сфер і зміцнити постіндустріальний потенціал країни.

Ресурсна економіка: новий підхід до сталого розвитку у XXI столітті

17 квітня Український уряд спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським союзом та Офісом реформ презентував скоординовану співпрацю з відновлення країни. Водночас уряд працює над новою економічною моделлю України як ресурсного центру Європи. Враховуючи нові виклики та пріоритети, уряд планує реформувати економіку України, зосередившись на десяти ключових напрямах, включаючи розробку нової економічної моделі, реформу енергетики та митниці, соціальні реформи та політику підтримки бізнесу. Партнери зазначили готовність підтримувати пріоритети уряду та команди Офісу реформ та проєкту URA. Раніше Кабінет Міністрів затвердив план дій на рік, зосередившись на безпеці та обороні, а також затвердив антикорупційну програму. 

У XXI столітті світ стикається з проблемами виснаження ресурсів та погіршенням довкілля. Це вимагає перегляду підходів до виробництва та споживання з метою забезпечення сталості та раціонального використання ресурсів на тривалий термін. Ресурсна економіка є новим підходом до управління ресурсами, який базується на зменшенні витрат та використанні вторинних ресурсів, а також на підтримці економічного зростання внаслідок сталості довкілля. Це допомагає зменшити відходи та забруднення, зменшити залежність від імпортованих ресурсів та збільшити конкурентоспроможність підприємств. Крім того, ресурсна економіка є стимулюючим фактором для створення нових робочих місць, оскільки вона вимагає розвитку нових технологій та інновацій, що сприяє розвитку нових галузей та бізнесів. Отже, ресурсна економіка у XXI столітті є необхідним та прогресивним підходом до розв’язання проблем, пов’язаних з використанням ресурсів та охороною довкілля.

Урядове бачення вектора реформування української економіки — ресурсне, наукомістке та екологічні — все це чудово, за винятком одного, що не враховує ступінь інтеграції середньостатистичного громадянина в державні процеси. 

Залежність якості життя від соціально-економічної діяльності та інтегрованості соціальної структури в Україні: важливість розуміння закону відносних спротивів

Якість життя громадян України безпосередньо залежить від якості соціальної та економічної діяльності кожного громадянина, а також від інтегрованості соціальної структури, до якої вони належать. Однак, для забезпечення стійкості цілого, необхідно враховувати закон відносних спротивів, який стверджує, що стійкість будь-якого організму залежить від стабільності кожної з його частин. Цей закон має важливе значення як у наукових, так і в життєвих аспектах.

Для ілюстрації, розглянемо вищезгаданий приклад партії, склад якої має два крила — передове та відстале. Найменші сприятливі умови призведуть до того, що відстале крило стане визначальним для програми та тактики партії. Це може бути неочікуваним рішенням, оскільки передове крило часто веде за собою відстале та виробляє плани дій, пропонує керівництво тощо. Однак, реальні обмеження полягають у тому, що може погодитись відстале крило як частина цілого. Намагання передового крила продовжувати свій рух може призвести до послідовного розриву блокового зв’язку, як у випадку з розривом зв’язку між групою туристів, одна з яких йде пішки, а інша — на велосипедах, коли велосипедисти не обмежують свою швидкість пішим туристам.

Загалом, цей універсальний закон “Найменших” поширюється на всі явища, включаючи логічні та економічні комплекси. Тому, якість життя громадян України оцінюється за найнижчим рівнем соціальної структури, до якої вони належать. Це означає, що для покращення якості життя усіх громадян необхідно звернути увагу на всі складові соціальної структури, включаючи систему освіти, медичну допомогу, житлово-комунальне господарство, транспортну інфраструктуру та інші аспекти життя.

Отже, якість життя громадян України залежить від багатьох факторів, які пов’язані з економікою, соціальною структурою, екологією та іншими аспектами. Для досягнення покращення якості життя необхідно звернути увагу на всі ці складові та розвивати їх в комплексі.

Розробка програми економічної реформи України — запрошуємо до обговорення та ділитися думками на Facebook

Протягом наступних трьох публікацій ми познайомимо вас з науковою роботою кандидата технічних наук Геннадія Володимировича Буряка — “Державне регулювання економіки: Закон “Найменших” та кейнсіанська модель економічних реформ в Україні”. Ця робота стала основою нашої програми побудови інноваційної економіки України.

Ця наукова робота підкреслює важливість рівня життя більшості громадян та рівня інтегрованості громадян у життя держави по горизонталі за законом “Найменших”. Вона також рекомендує, щоб держава втручалася в економічні процеси країни за кейнсіанською моделлю, яка зарекомендувала себе як ефективна у кризових економічних ситуаціях – під час війни та соціальних пертурбацій.

Наша мета — залучити до дискусії про економічну реформу в Україні кожного громадянина — від ув’язнених у в’язницях і колоніях до лідерів думок, бізнесменів та чиновників у високих кабінетах. Ми абсолютно переконані, що тільки об’єднана та поінформована країна може претендувати на те, щоб стати лідером Європи у впровадженні інноваційної економіки, мова про цифровізацію, циклічні економічні процеси, нуль шкідливих викидів в атмосферу, а також про залучення штучного інтелекту та автоматизації процесів, які повторюються частіше двох разів! Якщо ми досягнемо цієї мети, то це принесе далекосяжні наслідки для кожного громадянина нашої держави та допоможе побудувати краще майбутнє. 

Тож, ми запрошуємо вас долучитися до обговорення та просування нашого бачення повоєнних реформ української економіки, і ділитися своїми думками з нами на нашій сторінці у соціальній мережі Facebook.

Координатор проєкту — Президент ГО “Золотий Вік України”, психолог та волонтер Яна Баранова.