Комітет міністрів Ради Європи сумнівається в ефективності механізму перегляду довічного ув’язнення в Україні

Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ) висловив серйозні сумніви щодо недавно введеного українськими владами механізму перегляду довічного ув’язнення. Водночас він повторив деякі критичні зауваження, висловлені EPLN, Харківською правозахисною групою, Українським Гельсінським союзом з прав людини та ГО “Захист ув’язнених України” у їхньому спільному представленні.

Механізм був створений Законом, прийнятим у листопаді 2022 року, для реалізації рішення ЄСПЛ “Петухов проти України” (№2), який визнав систему довічного ув’язнення в Україні порушенням ЄКПП. До недавнього часу в Україні повік засуджені могли бути звільнені тільки у випадку, якщо в них була серйозна хвороба, що перешкоджає їх подальшому ув’язненню, або якщо вони були помилувані президентом, що робить їхній вирок неперервним за стандартами Ради Європи. Суд вважав, що ця проблема має “системний” характер та “вимагає прийняття заходів загального характеру” (п. 194).

Згідно з новим механізмом, вирок довічного ув’язнення може бути замінений фіксованим строком позбавлення волі (від 15 до 20 років) після відбуття не менше 15 років (з дати введення закону в дію), та може бути звільнений умовно-достроково після відбуття покарання три чверті пом’якшення вироку.

Закон, прийнятий у листопаді 2022 року, яким передбачено перегляд довічного ув’язнення в Україні, був різко розкритикований організаціями громадянського суспільства. Вони вказали на ряд невідповідностеї стандартам Ради Європи. Критичні зауваження до закону були розроблені EPLN та її партнерами в їхньому спільному представленні.

Критика системи покарань: недоліки та проблеми щодо довічно ув’язнених

Перш за все, організації критикують надмірну суворість діючої системи. Вони підкреслюють, що навіть у найкращому випадку ув’язнені матимуть право на умовно-дострокове звільнення після відбуття 26 років і 3 місяців (з урахуванням пом’якшення вироку після відбуття 15 років і заміни довічного ув’язнення максимально коротким покаранням). Це набагато вище середнього показника по Європі та не враховує індивідуальні обставини або перспективи реабілітації.

По-друге, вони засуджують відсутність ясності та прозорості критеріїв та процедури пом’якшення покарання. Закон не уточнює, які фактори беруться до уваги судом при прийнятті рішення про пом’якшення покарання. Він також не передбачає жодної юридичної допомоги довічно ув’язненим, які бажають подати заяву на пом’якшення вироку. Крім того, це не гарантує ефективної участі повік засуджених у слуханнях, оскільки вони можуть бути присутніми тільки у форматі відеоконференції та не мають права подавати усні заяви.

По-третє, вони підкреслюють ризик свавілля та дискримінації при застосуванні закону. Закон надає суддям та прокурорам широкі повноваження при прийнятті рішень щодо клопотання про пом’якшення вироку без яких-небудь чітких вказівок або нагляду. Він також створює різні категорії довічно ув’язнених, які можуть вважатися дискримінаційними на підставі віку, статі, раси, етнічної належності та інших ознак.

По-четверте, організації критикують низький рівень умов у в’язницях та довічно ув’язнених, зокрема, недостатню медичну допомогу, відсутність відповідних умов проживання, погану якість їжі та інші негативні умови.

По-п’яте, вони підкреслюють недостатню увагу до проблем реабілітації та соціальної адаптації довічно ув’язнених після виходу на волю. Недостатня підтримка у вигляді підготовки до повернення у суспільство, професійної підготовки та інших заходів можуть призвести до повторного злочину та повернення до в’язниці.

Організації підкреслюють, що уряд повинен приділити більше уваги довічним ув’язненим та змінити діючу систему таким чином, щоб вона була справедливою, ефективною та спрямованою на реабілітацію та ресоціалізацію довічно ув’язнених.

Організації закликають Україну до внесення поправок у закон про перегляд довічного ув’язнення задля дотримання стандартів РЄ

Організації закликали КМРЕ уважно стежити за виконанням закону та закликати Україну внести до нього поправки відповідно до стандартів РЄ. Вони також рекомендували Україні:

1. Ввести більш гнучке та індивідуалізовану систему перегляду вироків до довічного ув’язнення з урахуванням реабілітаційних заходів та прогресу.
2. Встановити чіткі та об’єктивні критерії пом’якшення покарання та умовно-дострокового звільнення, а також ефективні гарантії проти свавілля та дискримінації.
3. Забезпечити, щоб засуджені до довічного ув’язнення мали доступ до юридичної допомоги та підтримки протягом усього процесу перевірки.
4. Гарантувати, що довічно ув’язнені можуть ефективно брати участь у слуханнях та робити усні заяви.
5. Забезпечити належні ресурси та навчання суддям, прокурорам та тюремному персоналу, які беруть участь у процесі перегляду.
6. Посилити співпрацю з організаціями громадянського суспільства та міжнародними експертами з цього питання.

Висновок

Введення механізму перегляду довічного ув’язнення в Україні є довгоочікуваним кроком на шляху до дотримання стандартів РЄ та прецедентного права ЄСПЛ. Однак в його поточному вигляді цей механізм є недосконалим та недостатнім для того, щоб у довічно ув’язнених була реальна перспектива звільнення. КМРЕ повинен використовувати свою наглядову функцію, щоб забезпечити перегляд вироків засуджених до довічного ув’язнення відповідно до стандартів РЄ, а також для того, щоб забезпечувати належні права та гарантії для засуджених. Необхідно розробити та внести до закону поправки, які враховують ці рекомендації та забезпечують більш ефективний механізм перегляду вироків до довічного ув’язнення. Крім того, важливо забезпечити широку громадську дискусію та взаємодію між державними органами та громадськістю з приводу цієї реформи, щоб забезпечити її широку підтримку та реалізацію в практиці.

Джерело перекладу – CoE: life sentence review mechanism in Ukraine to be improved (prisonlitigation.org)