Доповідь ООН висвітлює порушення прав людини в Україні
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 24 березня подала звіт, в якому було наведено висновки про поводження з військовополоненими та загальну ситуацію з правами людини в Україні. Глава місії Матильда Богнер поклала відповідальність за продовження порушень на «обидві сторони конфлікту» і наголосила на необхідності повного дотримання міжнародного гуманітарного права для запобігання подальшій жорстокості та заподіянню шкоди цивільному населенню.
Моніторингова місія ООН висловлює занепокоєння щодо довільних страт і тортур військовополонених в Україні та Росії
Команда Богнера опитала понад 400 військовополонених, приблизно по 200 з кожного боку. Україна надала експертам ООН безперешкодний конфіденційний доступ до офіційних місць інтернування російських військовополонених, а Росія не надала такого доступу. Місія висловила особливе занепокоєння у зв’язку з довільними стратами 25 російських та 15 українських військовополонених.
Богнер підкреслила, що майже половина з 229 російських військовополонених, опитаних її командою, заявили про тортури та жорстоке поводження, більшість випадків сталася на перших етапах затримання та допиту. Що стосується українських військовополонених, ООН встановила, що більшість із тих, хто потрапив у полон під час бойових дій, перед інтернуванням зазнавали тортур і жорстокого поводження. Російські військові та співробітники ФСБ застосовували до них тортури для отримання військової інформації, залякування, приниження та помсти. У повідомленні наголошується, що п’ятеро українських військовополонених померли під час інтернування через відсутність медичної допомоги.
Більшість українських військовополонених зазнали тортур і жорстокого поводження
Умови утримання багатьох українських солдатів були охарактеризовані як шокуючі, а доступ до медичної допомоги часто був недостатнім або був відсутній. У звіті йдеться, що понад 84% полонених зазнали тортур і жорстокого поводження під час утримання у в’язницях Росії. Співробітники цих установ піддавали цих ув’язнених «вітальним побиттям» після прибуття, систематично били, катували електричним струмом під час перевірок у камерах або під час прогулянок територією установ. Колишні українські військовополонені побоювалися щотижневих відвідувань душових, які неминуче закінчувалися побиттям та приниженнями, найчастіше із сексуальним підтекстом.
З цих приводив, глава місії наголосив на необхідності вживання необхідних заходів при виникненні правопорушень, насамперед у лавах самої армії, проведення всебічних та ефективних розслідувань, притягнення до відповідальності винних та тих, хто ними командує.
Велика кількість жертв серед мирного населення через повномасштабне вторгнення до Росії
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 19 березня в результаті повномасштабного вторгнення в Росію в Україні загинули 8317 мирних жителів, 13892 отримали поранення. Фактична кількість загиблих, ймовірно, набагато вища через затримки з отриманням інформації з деяких місць, де йдуть бойові дії, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
Комісія ООН з розслідування надала докази військових злочинів
16 березня в Женеві експерти Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування надали доповідь про зібрані докази порушень міжнародного права в галузі прав людини та міжнародного гуманітарного права за останній рік повно масштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. У звіті було встановлено, що багато фактів, таких як навмисні вбивства, напади на мирних жителів, незаконне позбавлення волі, тортури, зґвалтування, насильницьке переміщення та депортація дітей, є воєнними злочинами. Комісія поки не знайшла доказів геноциду, але наголосила, що це питання потребує подальшого розслідування.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила шокуючий звіт про порушення прав людини в ході конфлікту з Росією
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні представила звіт із докладним описом порушень прав людини, у тому числі поводження з військовополоненими в ході конфлікту в Україні. У доповіді відповідальність за порушення покладається на обидві сторони конфлікту і наголошується на необхідності повного дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Особливе занепокоєння викликають довільні страти військовополонених, тортури та жорстоке поводження із затриманими, у тому числі відсутність медичної допомоги, що призводить до загибелі людей. У звіті також наголошується велика кількість загиблих серед цивільного населення внаслідок повномасштабного вторгнення до Росії та наводяться докази військових злочинів. Це заклик до всього світу допомогти Україні протистояти російській агресії та підтримати цінності вільного світу. Необхідно вживати необхідних заходів при скоєнні правопорушень, насамперед у самій армії, шляхом проведення повного та ефективного розслідування та притягнення до відповідальності винних та тих, хто ними командує.
Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії та уповноваженого з прав дитини у зв’язку з депортацією з України
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав міжнародні ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженого з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери видані у зв’язку з обвинуваченнями в участі в незаконній депортації громадян України та дітей з території України до Росії.
Міжнародний кримінальний суд, який відповідає за розслідування та переслідування осіб, обвинувачених у військових злочинах, геноциді та злочинах проти людяності, вивчає ситуацію в Україні з 2014 року. Зокрема, суд розслідує заяви про злочини, скоєні під час конфлікту. на сході України, включаючи незаконну анексію Криму Росією та наступні бойові дії на Донбасі.
Згідно із заявою суду, ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової видано за звинуваченням у злочинах проти людяності, зокрема у депортації мирного населення та дітей з України до Росії. Суд стверджує, що ця депортація була здійснена в рамках плану «примусового виселення» громадян України з їхніх домівок і території.
Ордери на арешт навряд чи призведуть до негайних арештів, оскільки Росія не є підписантом Римського статуту, який заснував Міжнародний кримінальний суд. Однак цей крок, ймовірно, ще більше погіршить і без того напружені відносини між Росією та міжнародним співтовариством. Залишається побачити, які дії, якщо такі будуть, будуть вжиті у відповідь на ордери на арешт.
