ВПЕРШЕ !Участь довічників у науково-практичній конференції з прав людини!
До Міжнародного дня Прав Людини та з нагоди 24-річниці заснування Університету “Україна” відбулася VII науково-практична конференція : ” ПРАВА ЛЮДИНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ” за участю представників Офісу Уповноваженого з прав людини, Народних депутатів України, Міністерства юстиції, КМДА, науковців, правозахисників. Конференція проходила у змішанному форматі.
На запрошення організаторів традиційно у конференції взяла участь президент ГО “Союз “Золотий Вік України” Яна Баранова, яка пояснила учасникам кричущу ситуацію , що склалася у зв’язку з прийнятим Верховною Радою Законом #правонанадію без диференційованого підходу до відбутих строків покарання до довічного позбавлення волі.
Для візуалізації проблеми до виступу Яною були запрошені гості – довічники, що відбувають покарання у Житомирській УВП N 8:
Шухрат Насиров, який відбуває покарання 12 років і отримав свій довічний вирок у 20 років , що є порушенням Міжнародних норм та правил.
Геннадій Буряк, бізнесмен, науковець -кібернетик, звинувачений свавільно , який 28 років відбуває покарання довічно.
ПЕРШИЙ СПІЛЬНИЙ ЕФІР ВІДБУВСЯ!
Не зважаючи на проблеми зі світлом і зв’язком.
“Щиро дякую організаторам за довіру і створений прецендент , за надану можливість цим людям бути почутими.
Переконатися, що на довічному сидять не монстри, балакаючі “по фені” , а образовані інтелигентні люди .
Вважаю, що та невелика інформаційна кампанія #критичнедовічне, яка пройшла сьогодні в ефірі, на крок наблизить нас до вирішення проблеми.
Також сподіваємось на подальше розширення нашої співпраці.
В лавах студентів Відкритого Університету “Україна” будемо раді бачити наших підопічних.
Перший серед бажаючих навчатися є!
Це наш учасник ефіру, керівник освітнього простору для засуджених Шухрат Насиров “, – наголосила Яна.
Пропозиція була підтримана керівництвом Університету і наданий алгоритм дій, щодо підготовки документів для вступу.
Дякуємо щиро!
Рухаємось далі разом до Перемоги Прав Людини в Україні!
Наводимо тези виступів та пропозиції Яни Баранової та Геннадія Буряка.
” 18.10.2022р. було прийнято Закон України від 18.10.2022 № 2690-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини».
Цим Законом передбачається, що покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п’ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п’ятнадцяти років призначеного судом покарання. У подальшому така особа може бути звільнена умовно-достроково при дотриманні ряду умов та відбутті не менше ¾ цього більш м’якого покарання.
Таким чином, засуджений до довічного позбавлення волі має спочатку відбути не менше 15 років, потім йому призначають від 15 до 20 років і у нього з’являється можливість подальшого умовно-дострокового звільнення. Тобто, засуджений до довічного позбавлення волі проводитиме в місцях позбавлення волі:
– максимально: 15 років + 20 років = 35 років;
– мінімально (та у разі умовно-дострокового звільнення): 15 років + 11 років 3 місяці (¾ від 15 років) = 26 років 3 місяці.
Таким чином, особа, яка отримала покарання у виді довічного позбавлення волі, приміром, у 18 років, може звільнитися у 44 роки (в найкращому випадку) та 53 роки (у гіршому).
Але більшість засуджених до довічного позбавлення волі почали відбувати це покарання у більш зрілому віці – 30-35 років!
Тобто, вони можуть звільнитися у 56-61 рік (в найкращому випадку) та 65-70 років (у гіршому).
За даними Держстату, середня тривалість життя в Україні – 63 роки у чоловіків і 73 роки у жінок.
Тож, вірогідність звільнення засудженого довічно виглядає доволі примарливо, але це хоча б якийсь шанс.
Крім того, нині в Україні тримається в місцях позбавлення волі більше 200 осіб, які вже відбули 26-30 років в місцях позбавлення волі, та середній вік яких близько 50-60 років. Навіть якщо їм замінять це покарання на мінімально можливу тривалість позбавлення волі на певний строк – на 15 років і звільнять умовно-достроково через 11 років 3 місяці – вони досягнуть віку 61-71 року, тобто фактично віку середньої тривалості життя в Україні. Для цієї категорії дожити до можливого звільнення практично не реально, особливо з огляду на умови в установах виконання покарань, що визнаються незадовільними в численних рішеннях судових інстанцій.
Тому ми пропонуємо встановити особливий порядок застосування умовно-дострокового звільнення для цієї категорії засуджених до довічного позбавлення волі, дозволивши їм звертатися з відповідним клопотанням без попередньої заміни довічного позбавлення волі позбавленням волі на певний строк.
Для цього необхідно внести до пункту 3 статті 81 КК України такі зміни:
«3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання. Особа, засуджена до довічного позбавлення волі, що відбула не менше двадцяти п’яти років призначеного судом покарання, та стосовно якої застосування заміни невідбутої частини покарання більш м’яким судом не розглядалося, має право на умовно-дострокове звільнення в порядку, встановленому в частині другій статті 81 Кримінального кодексу України, за особистою заявою до суду».
Пропозиція розроблена спільно з доктором юр.наук Іриною Яковець “
Тези виступу Яни Баранової .
“1. Згідно норми ч.1 ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
2. Довічне позбавлення волі відноситься до загальної системи покарання.
3. Позбавлення волі, відповідно до норм Конституції України та КК України не може мати неврахованих часових перерв позбавлення волі, які нараховуються як термін покарання.
В раховуючи вищевикладене, вважаємо, що ст. 82 КК України (в редакції від 06.11.2022 року) є дискримінаційною нормою, та суперечить положенням Конституції України.
Пропозиція.
Щоб у законі по ст.82 КК не робити виняткових виключень, потрібно надати уточнення обрахування терміну позбавлення волі у ДПВ.
А саме.
Коли відбувається заміна на пом’якшення покарання ДПВ, термін позбавлення волі обчислюється наступним чином.
Він складається з двох частин.
Перша частина -15 років відокремлюється, так як у КК України існує один недиференційований термін позбавлення волі – 15 років.
Друга частина – це додатковий термін виправлення, який складає теж 15 років (20 років суперечить Конституції України і КК України, наприклад ст.80 КК).
Сам термін позбавлення волі ДПВ при заміні не має перерв, які не враховують термін позбавлення волі.
Тобто, пропонується враховувати загальний безперервний термін позбавлення волі, який відбуває кожний конкретний засуджений до ДПВ, і при заміні ДПВ на позбавлення волі на певний строк, враховувати строк понад 15 років, який засуджений вже відбув.
Такі зміни дозволять урівняти в правах засуджених до довічного позбавлення волі, які вже відбували покарання (до 06.11.2022 року), та тих, які в подальшому можуть бути засуджені до довічного позбавлення волі.”
Тези виступу Геннадія Буряка .