Універсальна модель поширення будь-яких ідей

Алгоритм критичного аналізу ідей та модель їх розповсюдження: як покращити якість ідеї та вимірювати її ефективність

Вітаю всіх, шановні!

Сьогодні я хочу поділитися з вами своїм досвідом стосовно поширення ідей. Якщо ви часто пропонуєте ідеї та пропозиції, які мають стосуватися змін у суспільстві чи навіть світі, то ви, мабуть, знаєте, як важко поширювати свої думки й переконання. Сьогодні я хочу поділитися з вами алгоритмом критичного аналізу своїх ідей та пропозицій, який допоможе вам розуміти, наскільки реалістичними є ваші ідеї, та як їх поширювати в соціальних мережах та на сторінках в Інтернеті. Якщо ви зацікавлені в тому, щоб допомагати своїм ідеям ставати по справжньому популярними та впливовими, то давайте разом дізнаємося більше!

Алгоритм критичного аналізу складається з трьох кроків:

  1. перевірка фактів,
  2. оцінка аргументації,
  3. аналіз цільової аудиторії.

Перевірка фактів полягає в тому, щоб переконатися, що ваша ідея базується на перевірених джерелах інформації та не містить помилок чи спотворень. Оцінка аргументації полягає в тому, щоб переважити сильні та слабкі сторони вашої ідеї та показати, як вона може розв’язати проблему чи покращити ситуацію. Аналіз цільової аудиторії полягає в тому, щоб з’ясувати, хто є вашими потенційними слухачами чи читачами, яким чином вони можуть бути зацікавлені вашою ідеєю та яким тоном та мовою до них звертатися.

Застосовуючи цей алгоритм до своїх ідей та пропозицій, ви можете покращити їх якість та переконливість. Також ви можете легше знайти платформи та канали для поширення своїх ідей у мережі. Наприклад, ви можете створити блог чи подкаст про свою ідею, написати статтю чи пост у соцмережах, чи навіть зняти відео, чи анімацію. Головне — не боятися демонструвати свою креативність та ентузіазм!

Чому я задалася таким завданням?

До мене надходить багато різних ідей-пропозицій від вас, — від громадськості, родичів засуджених, та правозахисників, за що я всім дуже вдячна! Ідеї стосуються здебільшого двох тем: 1) як змінити на краще самих засуджених; 2) та як змінити ставлення суспільства до засуджених. Щодо пропозиції, то вони дуже креативні — вид тренування засуджених для десанту на Марс або участь у визвольній війні проти Росії, до права надавати засудженим права на евтаназію. З більш притомних ідей — це, наприклад, давати засудженим право займатися підприємницькою діяльністю (ФОП)

Хоча більшість ідей і пропозицій не позбавлені здорового глузду, проте авторам досить великої їх кількості не вистачає або самокритики, або розуміння того, як поширюються ідеї. Я, Яна Баранова, особисто відповідаю на кожне звернення. Але велика кількість звернень становить для мене проблему — я фізичний не встигаю відповідати на все. Як розв’язувати цю проблему?

На прикладі однієї з суперечливих пропозицій — давати засудженим до довічного ув’язнення реальну можливість стати вільним, а не через 45 років! (це окрема болюча тема, до якої я повертатимуся час від часу), — я хочу поділитися з вами алгоритмом критичного аналізу своїх ідей та пропозицій. Цей алгоритм має не мети допомогти авторам ідей зрозуміти, чи життєздатна їх ідея або пропозиція. Через те, що відверто хибні ідеї відсіюватимуться на етапі аналізу їхніми авторами, це заощадить мій час. Заздалегідь — дуже дякую!

Щодо ідеї про визволення довічно ув’язнених, ось перелік критеріїв, які слід враховувати при критичному аналізі ідеї про звільнення довічно ув’язнених:

  • Серйозність злочину: потрібно зрозуміти, наскільки серйозним був злочин, за який був засуджений довічно ув’язнений.
  • Терміни в’язниці: потрібно розглянути, скільки часу довічний ув’язнений вже провів у в’язниці, а також, скільки часу ще залишилося до до формального отримання права на пом’якшення покарання.
  • Поведінка в’язня: слід враховувати поведінку довічного ув’язненого протягом його перебування у в’язниці.
  • Ризики для суспільства: потрібно оцінити можливі ризики, які пов’язані зі звільненням довічного ув’язненого, зокрема, чи він може представляти загрозу для суспільства після звільнення.
  • Можливість ресоціалізації: слід з’ясувати, чи було зроблено достатньо зусиль для ресоціалізації довічного ув’язненого, тобто чи було проведено необхідні програми реабілітації та інші заходи для його позитивного ставлення до суспільних норм.
  • Гуманітарні аспекти: слід враховувати, чи не є надмірним покаранням довічне ув’язнення, зокрема, чи не може бути аргументованою ідея про звільнення з гуманітарних мотивів

Універсальна модель поширення будь-яких ідей

Будь-яка ідея, наукова, художня, філософська, релігійна тощо завжди поширюється однаковим способом. Цей спосіб піддається виміру. Він являє собою модель, яку можна використовувати як фільтр на предмет реалістичності ваших ідей. Витримавши таке випробування, ваша ідея стане більш переконливою.

Ідеї, які витримують тест на життєздатність, у соціальних мережах та на сторінці сайту ми публічно обговорюватимемо та розповсюджуватимемо – залучатимемо прихильників, – щоб реалізувати її на практиці. Так, ми збережемо авторство всіх ідей, що пройшли обговорення. Приєднуйтесь, можливо саме ваша ідея знайде тут своїх прихильників, стане корисною для суспільства і буде мати шанс реалізуватися.

Як поширюються нові ідеї в суспільстві

Нові ідеї часто зустрічаються з опором, нерозумінням або недовірою в суспільстві. Як же вони пробиваються до загального визнання і стають частиною нашої культури? Існує декілька етапів, які можна простежити в процесі поширення нових ідей. У цьому блозі я розгляну чотири таких етапи та наведу приклади з історії науки та мистецтва.

  1. Для початку необхідно, щоб ідея була прийнята невеликою кількістю «апостолів», яким сила їхньої віри чи авторитет їхнього імені дають великий престиж.  

Вони переконують тоді більш навіюванням, а ніж доказами.  Не в раціональності якогось доказу слід шукати суттєві елементи процесу переконання.  Вселяють свої ідеї престижем, яким володіють, або звертаються до пристрастей, але не можна вплинути, якщо звертатися тільки до розуму.  Люди не дають себе ніколи переконувати доказами, але тільки твердженнями, і авторитет цих тверджень залежить від тієї чарівності, якою користується той, хто висловлює ідею.

Цей етап можна назвати етапом попередників або пророків. Такі люди мають глибоке переконання у своїй ідеї та готові ризикувати своєю репутацією, кар’єрою або навіть життям заради її поширення. Вони не шукають популярності або признання, але сподіваються знайти однодумців серед своїх колег або слухачів. Вони не бояться критики або опозиції, але намагаються переконати своїми аргументами або емоціями.

Прикладом таких попередників можуть бути Галілей, який захищав геліоцентричну систему світу перед інквізицією; Шарль Дарвін, який запропонував теорію еволюції видів; Ван Гог, який створив новий стиль живопису; або Мартин Лютер Кінг, який боровся за права чорношкірих.

  1. Коли «апостоли» вже встигли переконати невеликий гурток своїх «учнів» і утворилися в такий спосіб нових «апостолів», нова ідея починає входити до області спірного. Вона спочатку підіймає проти себе загальну опозицію, бо сильно зачіпає багато старих та встановлених речей. «Апостоли», що її захищають, природно, порушуються цією опозицією, яка переконує їх тільки в їхню перевагу над іншими людьми, і вони захищають з енергією нову ідею не тому, що вона істинна, найчастіше вони нічого цього не знають, а просто тому, що вони  її прийняли.
  2. Через завжди надто пристрасні дебати, на початку ідея прогресує дуже повільно. Нове покоління (молодь), бачачи, що вона заперечується, а тому схильні прийняти її лише за одне те, що вона не визначається більшістю. Для молоді, яка завжди прагне незалежності, повна опозиція прийнятим ідеям представляє найдоступнішу для неї форму виявляти свою самостійність.
  3. Ідея продовжує зростати й скоро вона вже не потребуватиме жодної підтримки. Її поширення тепер буде відбуватися всюди тільки дією наслідування. Це означає, що ідея стає достатньо сильною і привабливою, щоб самостійно привертати увагу і зацікавлення людей. Вони починають наслідувати тих, хто вже прийняв ідею, і переймати її вплив. Цей процес схожий на біологічне зараження, коли організм передає свої гени або хворобу іншим організмам. Обґрунтування: люди мають природну здатність до наслідування, яка спадкова в них від їхніх еволюційних предків — людиноподібних мавп.

Одним з прикладів такої ідеї, яка зросла до рівня самостійного поширення, є ідея демократії. Ця ідея виникла в давній Греції й поступово розповсюджувалася на інші країни та континенти. Вона не потребувала жодної зовнішньої підтримки або пропаганди, а лише свого власного привабливого характеру. Люди бачили, що демократія дає їм можливість впливати на свою долю, брати участь у прийнятті рішень і захищати свої права. Вони наслідували тих, хто вже жив за цими принципами, і переймали їхню ідею. Це було схоже на зараження вірусом, який передавався від однієї людини до іншої. Ця здатність до наслідування була у людей з самого початку їхнього виникнення, коли вони ще були схожі на мавп.

  1. З того часу, як втрутився процес зараження, ідея входить у фазу, що швидко призводить до успіху. 

Це означає, що ідея починає ширитися швидше та ефективніше серед людей. Вона набуває більшої популярності та визнання. Таким чином, ще вчора нічим не примітна ідея, на завтра перетворюється на успішну ідею, яка має значний вплив на суспільство.

Одним із прикладів такого процесу зараження є соціальні мережі. Вони дозволяють швидко та легко поширювати ідеї серед великої кількості людей. Ідея, яка отримує багато лайків, коментарів та перепостів, стає вірусною та привертає увагу. Така ідея може мати різний характер: вона може бути корисною, розважальною, навчальною або навіть шкідливою. Головне, що вона викликає емоційну реакцію у людей та спонукає їх до дії.

  1. Громадська думка приймає її незабаром. Ідея набуває тоді проникаючої й непереборної сили, що підкорює їй усі уми, створюючи, разом з тим, спеціальну атмосферу, загальну манеру мислення. “Як дрібний пил, що проникає всюди, ідея прослизає у всі поняття та розумові продукти свого часу. Ідея та висновки з неї становлять тоді частину того запасу спадкових банальностей, що нав’язується нам вихованням”.

Вищезгадані слова належать видатному українському філософу та письменнику Івану Франку. Вони взяті з його праці “Ідея історичного розвитку”, де він аналізує роль ідеї в історії людства. За його думкою, ідея є тим стимулом, що спонукає людей до дії, до зміни свого життя та суспільства. Ідея може бути релігійною, політичною, науковою, мистецькою або іншою. Вона народжується в головах окремих особистостей, але потребує часу та зусиль для того, щоб стати громадською думкою. Коли це відбувається, ідея набуває невимовної сили та впливу на всі сфери життя. Ідея стає частиною культури та свідомості поколінь. Ідея перемагає опір та критику, бо вона викликає почуття захоплення та захисту у своїх прихильників.

  1. Останній етап поширення ідей — це коли ідея перемогла й увійшла в область почуття людей, котрі на довгий час захищають її від будь-яких посягань. Це означає, що ідея стає частиною світогляду та цінностей людей, які її приймають. Вони не тільки розуміють ідею, але й відчувають її на рівні емоцій та інтуїції. Вони готові захищати ідею від критики та сумнівів, а також ділитися нею з іншими. Така ідея стає силою, яка здатна змінювати світ на краще або гірше, залежно від її змісту та наслідків.

На приклади Демократії, коли вона перемогла у свідомості більшості людей, вона також стала частиною світогляду та цінностей багатьох народів, які вважали її найкращим способом управління суспільством. Вони відчули демократію як свою ідею, яку треба захищати від тиранії та диктатури. Ба більше, сучасний носії ідеї Демократії діляться своїм досвідом з іншими країнами, сприяючи їх розвитку та стабільності. Демократія стала силою, яка змінила світ на краще, принісши людям більше можливостей — прав та свобод.

Висновок

Підсумовуючи, приємно бачити стільки людей, які діляться своїми ідеями та прагнуть прогресу. Може бути важко поширювати свої думки та переконання, але за допомогою правильного алгоритму критичного аналізу, а також відданості та сміливості продовжувати свої зусилля ви зможете справити значний вплив на суспільство. Давайте всі продовжувати поширювати наші ідеї, щоб створити краще майбутнє для всіх!

Дякую за вашу увагу до нашого проекту. Ми раді співпрацювати з вами і підтримувати ваші ідеї. Спілкуємось через e-mail. Пишіть на zovu.org@gmail.com. Приєднуйтесь до нас у Фейсбуці. Вірю в вас і не перестаю дивуватися вашій креативності!

Президент ГО “Союз “Золотий Вік України”,

Яна Баранова